Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності
Площа Таджикистану складає 143,1 тис кв. км. Держава межує з Узбекистаном, Киргизстаном, Китаєм, Індією та Афганістаном. Країна розташована у важкодоступних гірських районах Паміру та Паміро-Алтаю. До складу країни входить Горний Бадахшан (м. Хорог), повністю розташований в горах Паміру.
Переважає гірський рельєф. Лише 10% площі країни становлять рівнини. На півночі лежить Ферганська долина; на північному заході – Туркестанський, Зеравшанський, Гіссарський та Алайський хребти. Високогірна система Памір розкинулася на південному сході. Найвища точка – пік Комунізму (7495 м). Близько 50% території знаходиться на висоті понад 3000 м. Площа льодовиків становить 8,5 тис. кв. км. найбільший із них – льодовик Федченка завдовжки 77 км. У південно-західній частині – Вахшська та Гіссарська долини. Таджикистан – сейсмічно небезпечна зона на теренах СНД. Слабкі поштовхи реєструються практично щоденно, середні (4-5 балів) – щороку, сильні (6-7 балів) – через кілька років, а руйнівні та катастрофічні – один раз протягом десятиліть чи століть.
Головні ріки – Сирдар`я, Амудар`я, Зеравшан, Вахш. Значні гідроенергетичні ресурси (близько 32 млн кВт). Є досить велике озеро Каракуль. Діють великі зрошувальні канали – Гіссарський, Дальверзинський, таджицька частина Великого та Північноферганського каналів.
Без зрошення рослинництво неможливе, бо опадів мало, і припадають вони на холодний період року. Рослинність – пустельна, степова та високогірні луки. Загальна площа лісів становить 5000 кв. км.
Клімат – різко континентальний. Йому притаманні значні добові й сезонні коливання температури повітря та сухість. У долинах і на рівнинах до висоти 500 м середні температури січня коливаються від –1 на півночі до +3 С на півдні. Середні температури липня – від +27 на півночі до +30 С на півдні. Річна кількість опадів – 150–300 мм. На південному заході та в долинах на висоті 500–1500 м середня температура січня становить від –20, липня – від +10 до +12 С. Річна кількість опадів – 1200–1500 мм. Тривалість безморозного періоду на півночі – 195–216 днів (максимум 282 дні), на півдні – 210–242 дні (максимум 291 день). Влітку бувають пилові бурі. У Ферганській долині з Каракумів дме гармсиль, на півдні – афганець.
Мінеральні ресурси Таджикистану: нафта, невеликі запаси природного газу, озокерит, кам`яне та буре вугілля,поліметалеві руди, горючі сланці, мідь, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, вісмут, сурма, ртуть, кадмій, рідкоземельні метали, уран, золото, миш`як, борат, кам`яна сіль, ісландський шпат, флюорит, напівдорогоцінне каміння (благородна шпінель), лазурит, п`єзокварц, гірський кришталь. У Гісарській долині розвідані родовища алюмінієвої сировини, а саме боксити, алуніти, нефеліни [7, с. 483].
Природа унікальна та красива. Багатство країни — неймовірні за красою гірські вершини, вируючі гірські ріки, мальовничі долини и ущелини тощо. Таджикистан являється гірською країною, так як на 93% складається із гір, з великою перспективою развитку туристичної галузі. Туризм в республіці отримав розвиток в радянські часи. Перші туристичні маршрути були відкриті в 1965 році. Вони простягались через мальовничі куточки країни.
Можна развивати альпінізм и скелелазання. Для цього є можливості. Плато Сафедорак — найкраще для цього місце. Тут сім місяців на рік лежить сніг. Це місце прийому зарубіжних спортсменів та підготовки майбутніх майстрів гірськолижного спорту.. Вершини Паміру приваблюють альпіністів, круті схили та гірські ріки — шанувальників екстремального спорту, курорти та грязьові лікарні — хворих. На території Таджикистану розташовані 3 заповідники: “Тигровий Яр” у низовинах річки Вахш, “Раміт” на південних схилах Гісарського хребта та Даштиджумський.
2.4 ТуркменистанКраїна займає площу в 488,1 тис. кв. км. Територія витягнута з північного заходу на південний схід між Каспійським морем і річкою Амудар`я. Найбільша протяжність з півночі на південь – 650 км, із заходу на схід – 1100 км. Вигідність географічного положення визначається виходом її до Каспійського моря, що забезпечує не тільки країні, а й всьому регіону зв'язок з країнами Закавказзя (паром Туркменбаші - Баку) та однією з найстаріших залізниць, що також з'єднала країни регіону з Європейською Росією і відносно зручні виходи на південь, в Іран. На північному заході Туркменистан межує з Казахстанома, на півночі, північному сході та сході – з Узбекистаном; на півдні – з Афганістаном та Іраном.
Туркменистан – найбільш рівнинна країна регіону. Майже 80% території лежить в межах Туранської низовини, яку в більшості (4/5 території) займає пустеля Каракуми (Чорні піски), піднімаючись в середньому лише на 100-200 м над рівнем моря. Переважну частину території займає піщана пустеля Каракуми. На півдні та південному заході – вулканічні гори Копетдаг (найвища точка країни – гора Ризе заввишки 2942 м) і Паропаміз. Бувають землетруси, катастрофічні – в 1929 та в 1948 рр. (останній повністю знищив столицю).