Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП "Малярчук"

4. D - DAF, DES, DEQ, DDU, DDE. Покупець повинен передати товари перевізнику, забезпечити їхнє транспортування і нести всі ризики і витрати до прибуття товарів у країну призначення.

Ці умови настільки добре опрацьовані, що сторонам достатньо, наприклад, просто записати в договорі: "Продавець поставляє товар на умовах FOB Іллічівськ", і умови поставки будуть повністю урегульовані.

На міждержавному рівні головна роль належить Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Укладена в 1980 році Віденська конвенція про міжнародні договори купівлі-продажу товарів (надалі - Віденська конвенція) є плодом багатьох років роботи в рамках цієї організації.

Віденська конвенція стосується таких питань:

що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною;

коли вважається, що сторона договору виконала усі свої зобов'язання, що виникли в результаті укладання договору;

наслідки невиконання договору;

неможливість виконання.

Віденська конвенція застосовується сторонами, якщо вони:

1) прямо не вказали в договорі, що Конвенція або якась її частина до них не застосовується;

2) сторони договору знаходяться в двох різних державах:

для обох цих держав Конвенція набрала сили, або

для однієї з цих держав Конвенція набрала сили і сторони домовилися про те, що до їхньої угоди застосується саме право цієї держави, або

для однієї з цих держав Конвенція набрала сили, і за нормами міжнародного приватного права застосовуваним до угоди є право цієї держави.

Конвенція спрямована на подолання суперечностей між національними системами регулювання договору купівлі продажу. Є компромісним рішенням між різними правовими та соціально-економічними системами. Застосовується під час укладання договорів купівлі-продажу між сторонами, якщо їх торгівельна діяльність здійснюється в різних державах і ці держави є учасницями Конвенції.

За Віденською конвенцією, продавець зобов'язаний:

1) передати покупцю або іншій уповноваженій особі за договором товар і всі документи, що належать до товару, в пункті й у терміни, обумовлені в договорі. При цьому товар має відповідати умовам договору за кількістю, якістю та описом;

2) передати право власності на товар.

Покупець зобов'язаний:

1) прийняти товар;

2) сплатити за нього ціну, узгоджену сторонами.

Окрім того основними законодавчими актами, що враховується при розробці, укладанні та реалізації зовнішньоекономічних договорів є:1.Конвенція ООН “Про позовну давність в міжнародній купівлі продажу товарів” Нью-Йорк, 1974 р., документ ООН А/СONF. 63/15. Конвенція визначає обставини, за яких вимоги покупця і продавця один до одного, що витікають з міжнародного договору купівлі-продажу товарів чи пов’язані з його порушенням, припиненням чи недійсністю, не можуть бути реалізовані через певний період часу. Важливо враховувати при зростанні обсягів зовнішньоекономічної діяльності.