Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів
Загальна частка офшорних інвестицій
0.17
0.16
0.17
0,22
0,21
0,23
18,6* (неповна!)
17.4* (неповна!)Водночас інвестиції з Кіпру (визнаного лідера з відмивання коштів з
НД) у 2000 р. за своїми обсягами (372,6 млн. дол. США) перевищили інвестиції
Україну британських, німецьких та голландських компаній (299,4; 237,9 та
61,8 млн. дол. США відповідно), поступаючись лише американським компаніям
535,8 млн. дол. США). При цьому інвестиції з Кіпру за своїм обсягом становили
лише половини (58,6%) американських інвестицій. Ця тенденція ще більш
посилилась, зокрема, у 2004 p., коли Кіпр майже вдвічі випередив Німеччину та
Нідерланди (779,2 до 441,4 та 463,9 млн. дол. США відповідно), а його інвестиції
сягнули 72% від американських (рекордним щодо цього став 2003 р. - 75,47%).
Загалом же інвестиції лише з чотирьох найпотужніших офшорних зон протягом аналізованого періоду становили від 16 до 23% усіх прямих іноземних інвестицій в українську економіку, тобто частка всіх офшорних зон в обсягу ПП ще більшою. Візуальне падіння частки офшорних інвестицій у 2002-2003 pp. пояснюється винятково неповнотою статистичних даних, оскільки «відставання» частки попередніх років на 2-4% легко нівелюється поправкою на не включені ці роки до переліку Ліхтенштейну та Швейцарії (частки у попередньому періоді 7 та 4,4% відповідно)
Водночас варто звернути увагу і на те, що ряд країн, які традиційно (актуються як «не офшорні» (зокрема, Нідерланди та Великобританія), передбачають суттєві пільги для зареєстрованих у них іноземних компаній, а отже, їм також притаманні певні елементи «офшорності». Тому на підставі проведеного аналізу (водиться констатувати орієнтацію значної частини іноземних інвесторів в Україні і відмивання коштів та певні фінансові зловживання.
Тож хибне уявлення про те, що саме іноземний інвестор принесе із собою цивілізовані правила» бізнесу, що у кінцевому підсумку призведе до оздоровлення економіки, є одним із найшкідливіших стереотипів української (і взагалі будь-якої пострадянської) економіки. У 1996 р. одне з європейських інформаційних агентств провело дослідження надійності іноземних компаній, які пропонують співпрацю в країнах СНД, і виявило, що лише 15% з них мають стійкі фінансові показники у себе на батьківщині, становище 44% нестійке, а 22% - переслідуються кредиторами.