Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук
8.Ліквідацією юридичної особи – сторони ЗТК; можливо зазначення переходу зобов’язань до правонаступника, наприклад, до вищестоячої організації, засновника або ліквідаційній комісії.9.На правомірну вимогу однієї із сторін; у ЗТК передбачається мінімальний строк, з який одна сторона повинна поінформувати іншу про свій намір припинити ЗТК, наприклад, за три місяці. Тут же зазначається порядок обрахування плину часу – з дати отримання контрагентом письмового повідомлення. Вимога припинення ЗТК має бути обгрунтована та передбачений порядок узгодження заліку або погашення витрат, які мали місце у зв’язку з приготуванням до виконання. Необгрунтоване припинення – мотив для суперечки про погашення збитків.
10. Принциповою неможливістю виконання внаслідок форс-мажору.
11. Внаслідок порушення умов ЗТК.
12. За рішенням суду, арбітражу або інших органів держави, до компетенції яких відносяться такі дії [22, с. 204].
Ключовим питанням контракту є питання про ціну. Кращим критерієм для визначення ціни є зіставлення пропозицій різних фірм (складання так званого конкурентного листа), цін конкретних угод, прейскурантів, котирувань, робота з фірмами, що продають і купують аналогічний товар, зокрема на виставках і ярмарках.
Платіж – найважливіший аспект міжнародної торгівлі. І саме його неправильна організація є причиною катастрофічних результатів тієї чи іншої зовнішньоекономічної угоди.
Між платежем у рамках внутрішньої торгівлі й міжнародним платежем існує дві основні розбіжності:
1) в міжнародній торгівлі порядок платежів може регулюватися двома або декількома державами, в той час як розрахунки у внутрішній торгівлі регулює тільки одна держава;
2) в міжнародній торгівлі, як правило, задіяні дві або декілька валют [20, с. 112-113].
Велике значення має вивчення законоположень щодо здійснення торговельних операцій, у тому числі страхування і торговельного судочинства, законів, що регулюють правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової власності, патентування винаходів, реєстрації товарних знаків, арбітраж та ін.
Торговельні звичаї (УЗАНСИ) – це не закони і не застиглі положення. Вони відбивають зміни в торговельній практиці. Торговельні звичаї охоплюють значне коло питань: зміст окремих пунктів контракту; лумачення в практиці таких термінів, як "біля , "негайно"; специфічні умови торгівлі окремими товарами; специфічні правила в окремих містах, портах, областях.
За наявності в контрактах неясностей, неточностей допомагають торговельні звичаї. Вони іноді викладаються в біржових правилах, у спеціальних збірниках торговельних палат. Наприклад, Міжнародна торговельна палата має спеціальне видання "торговельні терміни", де викладаються базисні умови поставок [16, с. 23].
Зазначимо, що українське законодавство вважає ціну істотною складовою договору купівлі-продажу. Водночас слід мати на увазі, що за законодавством ряду країн визнаються чинними договори, у яких ціна не вказується. Так, відповідно до Кодексу міжнародної торгівлі Чехії, „домовленість про певну договірну ціну не є суттєвим реквізитом договору купівлі-продажу, якщо сторони висловили бажання укласти договір і без угоди про купівельну ціну”. Англійське право також у принципі не вважає ціну суттєвою умовою договору. Правова доктрина США виходить із можливості укладення сторонами договору купівлі-продажу без визначення в ньому ціни [5, с. 129].
1.3. Оцінка впливу законодавчої бази на процес реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”
У процесі реалізації зовнішньоекономічних контрактів підприємством розглядається як вітчизняна нормативно-правова база, так і торгове, митне, валютне та податкове законодавство країни-контрагента; визначаються міжнародні правила і норми щодо торгівлі даним товаром, а також наявні інструкції Європейської Економічної комісії ООН щодо угоди; аналізуються організаційно-правові основи розробки даного контракту для зовнішнього ринку.