Апітерапія (лікування продуктами бджільництва) в медицині
Застосування бджолиної отрути як лікувального засобу у народній медицині було засновано на простих, випадкових спостереженнях. Так, було відомо, що бджолярі рідко хворіють на ревматизм і подагрою. При цьому головними пропагандистами лікування бджолиними укусами були спочатку бджолярі. З XIX століття метод лікування бджолиними укусами став привертати увагу лікарів. У 1864 році професор Петербурзької лісової академії М. І. Лукомський опублікував статті, у якій вказував на користь бджолиної отрути при ревматизмі, подагрі, мігрені й інших захворювань.
У 1888 році австрійський лікар Пилип Терч повідомив про результати успішного лікування укусами бджіл хворих з різними невралгіями і ревматизмом. Крім того, він звернув увагу на те, що хворі на ревматизм слабше реагують на бджолину отруту і легше переносять укуси бджіл, ніж здорові люди.
Перше хімічне і фармакологічне дослідження бджолиної отрути провів професор педіатрії Празького університету Лангер у 1897 році, саме ним в 1915 році був отриманий перший препарат бджолиної отрути. Заслуга поширення апітерапії в нашій країні в дореволюційний час належить лікарю І. В. Любарскому, у радянський час — академіку М. Б. Кролю.
Незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, він майже не знаходив застосування в науковій медицині. Це пояснюється хворобливістю укусів і трудностями дозування отрути. В даний час як у нас, так і в інших країнах фармацевтична промисловість випускає цілий ряд очищених препаратів бджолиної отрути, які можна вводити в організм різними шляхами (уколи, утирання в шкіру, інгаляції і т.д.), не піддаючи хворого укусам. Однак вважається, що введення свіжої отрути дає кращий лікувальний ефект, ніж призначення готових препаратів. Тому лікування безпосереднім вживленням застосовується і в даний час.
Більшість препаратів бджолиної отрути не можна приймати усередину, тому що отрута руйнується ферментами шлункового і кишкового соків.
Застосування бджолиної отрути в лікувальних цілях засновано на його протизапальній, протибольовій і десенсибілізуючій дії.
В даний час розроблена методика апітерапії і встановлені основні показання для застосування бджолиної отрути як лікувального засобу. Визначено і протипоказання до апітерапії, тобто відома група захворювань, при яких уведення бджолиної отрути погіршує плин захворювання.Апітерапія проводиться найчастіше для зменшення болів і запальних явищ у суглобах і в м'язах ревматичного й іншого походження, при невралгіях, бронхіальній астмі, при гіпертонічній хворобі, при мігрені і виразках, при тромбофлебіті, облітеруючому ендартериїті.
Наскільки ефективна апітерапія при перерахованих вище захворюваннях, показують наступні конкретні дані клінічних спостережень.
У клініці 2-го Московського медичного інституту ім. Н. І. Пирогова з 182 хворих на облітеруючий ендартериїт, у комплекс лікувальних заходів яких входила апітерапія отримані гарні результати лікування, і лише в одного хворого в якого далеко зайшло захворювання (наявність гангрени) лікування виявилося безуспішним. Якщо врахувати, що облітеруючий ендартериїт відноситься до числа захворювань, що узагалі важко піддаються лікуванню, то отримані результати апітерапії є дуже хорошими.
Припускають, що механізм терапевтичної дії бджолиної отрути при ендартериїті заснований на дії, що знімає спазм судин, а також болезаспокійливій дії і зменшенні згортання крові.
Найбільш широке застосування бджолина отрута знаходить при лікуванні ряду захворювань суглобів запального характеру. У цьому відношенні бджолина отрута дуже подібна до дії інших лікувальних засобів, які застосовуються при цих самих захворюваннях, — АКТГ (адренокортикотропним гормоном), тобто гормоном передньої частки гіпофіза. Але треба сказати, що бджолина отрута має і ряд переваг перед АКТГ. Наприклад, АКТГ при тривалому застосуванні викликає затримку води в організмі й у такий спосіб сприяє розвитку набряків. Бджолина отрута, навпаки, діє сечогінно. Тривале застосування АКТГ може викликати порушення виділення власних гормонів. Бджолина отрута такою дією не володіє.
При лікуванні бджолиною отрутою в більшості хворих, що страждають захворюваннями суглобів, зменшуються запальні явища і болі, відновлюється рухливість у суглобах. Болезаспокійлива дія настає відразу після лікувальної процедури і тримається від декількох годин до 2—3 діб. Для закріплення ефекту курси лікування необхідно повторювати. Найкращий терапевтичний ефект бджолина отрута робить у тих випадках, коли в суглобах відсутні глибокі анатомічні зміни.