Вплив мінеральних вод на функціональний стан шлунка
Думки дослідників про вплив мінеральної води, прийняті після пробного сніданку (після їди), суперечливі.Тому вивчили вплив мінеральної води, прийнятої після пробного сніданку, використовуючи метод ендороадіозондування рН. Введення мінеральної води через 1-1,5 год після пробного сніданку дало короткочасну дію на вміст шлунка, а потім показник внутрішлункової рН повертається до кінцевого рівня. Гальмуючий вплив її на кислоутворення виявити не удалося. Мінеральна вода, введена зразу або через 15-20 хв після пробного (хлібного) сніданку, продовжувала протикислотну дію їжі, яке продовжувалося 60 хв. і більше, після чого показник кислотності вмісту шлунка повернувся до кінцевого рівня або знизився.
Дуоденальну дію мінеральної води ми можемо спостерігати у тих випадках, коли вона вводиться прямо в дванадцятипалу кишку. Вивчення впливу мінеральної води на секрецію шлунка прямо з поверхні дванадцятипалої кишки має, безсумніву, практичне значення. Дійсно, якщо буде встановлено гальмуючу дію тої чи іншої мінеральної води на секрецію шлунка, задача лікування хворих з підвищеною збудливістю шлункових залоз, зведеться головним чином до вибору таких методів дачі мінеральної води, які дозволили б найшвидше перевести її в дванадцятипалу кишку. Між тим, вплив мінеральних вод, введених прямо в дванадцятипалу кишку, на секреторну діяльність шлунка недостатньо.
Було вивчено дію мінеральної води Череменка, введеної прямо в дванадцятипалу кишку за допомогою радіотелеметричної системи “Капсула”, на секрецію шлунка.
Хворому у дванадцятипалу кишку було введено зонд, до якого прикріплена радіо капсула рН так, щоб вона знаходилася в шлунку. Положення зонда і капсули контролювали за допомогою рентгеноскопії. Радіокапсулою досліджували кінцевий фон шлунка. Після цього в дванадцятипалу кишку через зонд повільно вводили 150-200 мм мінеральної води 4-го розведення, підігрітої до температури 37,7Сº, і продовжуючи регістрацію показників внутрішлункової рН. Проведення дослідження позволили встановити, що мінеральна вода Черешенка з поверхні дванадцятипалої кишки дає негативну дію на секрецію шлунка.
Вплив мінеральної води Брусницька із дванадцятипалої кишки на кислоутворення виражено значно сильніше, ніж кип’яченою і мінеральною води Черешенка. Крім того, слід відмітити, що введення кип’яченої і мінеральної води прямо в дванадцятипалу кишку не виявило гальмуючої дії на кислоутворюючу функцію шлунка.
Також виявили вплив мінеральних вод Буковини на моторну функцію шлунка у хворих зронічним гастритом і виразковою хворобою.
Внутрішлунковий тиск вимірювали методом електрогастрофії, за допомогою радіокапсули Р і методом електрометричної гастрографії. У хворих хронічним гастритом встановлений переривчастий ритм престальтичної активності шлунка. Частота хвиль в період “роботи” шлунка не відрізнялася від аналогічного показника у здорових людей. У хворих хронічним гастритом з незмінною секретною функцією відмічена тенденція до підвищення базального тиску на рівні тіла шлунку (Р<0,3).
При хронічному гастриті з рівномірно вираженою секреторною недостатністю базальний внутрішлунковий тиск на обох рівнях був знижений. Фазовий тиск, амплітуда хвиль у цих хворих у зрівнянні з контролем були зменшені на обох рівнях.
Значно понижені показники гастрограми з високою степіню статистичної достовірності відмічено у хворих хронічним гастритом з різко вираженою секреторної недостатністю. У ⅓ обслідуваних хворих хронічним гастритом на гастрограмах оприділяють явища дискінезії. І всіх хворих хронічним гастритом на гастро грамах можна було відрізнити періоди “роботи” і “спокою” шлунка.
Однократне введення мінеральної води Черешенка визивало повишення внутрішлункового тиску у більшості хворих хронічним гастритом. Разом з тим відмічено незначне пониження внутрішлункового тиску під впливом цієї води у хворих виразковою хворобою.
Таким чином, мінеральну воду Черешенка треба назначити строго диференційовано з урахуванням кінцевого стану не тільки кислеутворюючих залоз, але також і моторно-евакуаторної функції шлунка.
Прийом мінеральної води Оневська застосовувався як в період “спокою”, так і в період “роботи” шлунка. В дальнішому після введення мінеральної води протягом 60 хв продовжували спостерігати за змінами кінцевого стану моторики шлунка.