Вплив мінеральних вод на функціональний стан шлунка
Вплив мінеральної води на процеси травлення зв’язані із змінами рН, його осмотичного тиску і хімічною взаємодією цього складу з компонентами надходячої мінеральної води. Зміни рН в першу чергу можуть відзначити на активності ферментних процесів, протікаючи в травному каналі. Максимальна активність кишкових ферментів спостерігається при рН 5,0-7,0. в більшості мінеральних вод рН знаходиться в цих розмірах. Тому їхній вплив на рН середовища особливо важливий при запальних процесах в слизовій оболонці травного канала, а також при порушенні секреції підшлункової залози, супроводжується різким зниженням рН складового тонкої кишки.
Мінеральні води, які містять іони в тій концентрації що й тканини тіла, виникають порушення іонної рівноваги. Співвідношення іонів Na, K, Ca в крові людини змінюється під впливом споживання мінеральних вод, при чому збільшення іонів Са особливо важливо з точки зору протизапальної дії мінеральних вод. Вони потовщують оболонки клітин, послаблюють перистальтику кишок, посилюють фагоцитоз сприяють виливанню продуктів запалення.
Іони Na, особливо разом з іонами Са, затримують воду в організмі, збільшують секрецію шлункових залоз, підсилюють моторну функцію кишок, причому гіпертонічні розчини натрія хлорида, легко всмоктуючись, викликають транссудацію в порожнині кишки. Рідкий вміст кишок викликає посилену перистальтику.
Наявність іонів НСО3 в мінеральній воді, особливо в гідрокарбонатній, має велике значення. З ними зв’язують стимуляцію секретної діяльності шлунка і видільної функції нирок.
Ми установили, що при активізації залоз шлунка виникає падіння концентрації іонів Na, невеликий ріст рівня іонів К з слідуючим падінням і ріст рівня хлоридів. Вони також установили, що при високому вмісті іонів К і Na рівень уропепсина низький.
Ми відмічаємо, що при пониження рівнів іонів К спостерігається послаблення рухової функції шлунка, а підвищення їх рівня супроводжується підсиленням її. При порушенні обміну іонів Na і К змінюється екскреторна і всмоктувальна функції шлунка. Іони К і Na відіграють головну роль у водному обміні організму як буфери, підтримуючи необхідний осмотичний тиск в тканинах і не тканинних рідинах організма.
Сульфатний іон збуджує і посилює моторну і евакуаторну функції шлунка, збільшують жовчовиділення. При з’єднані його з іоном Ca утворюється кальцій сульфат, який послаблює перистальтику кишок, одночасно маючи протизапальну дію.
За останні роки в зв’язку з розвитком фізичних і хімічних методів аналізу в багатьох мінеральних водах знайдено різну кількість мікроелементів. Ми показуємо, що найбільш часто в мінеральних водах присутнім є йод, бром, залізо, миш’як, кобальт, марганець та ін. Деякі з них в деякій кількості мають на організм лікувальну дію (йод, бром), інші входять в склад гемоглобіна (залізо), деяких гормонів (цинк), вітамінів (кобальт) і т.д. присутність їх в мінеральній воді відмічає її фізіологічну і лікувальну дію. Дія мінеральної води на організм залежить від того, які біологічно активні компоненти містяться в ній.
Залізо, марганець, мідь, кобальт участують в процесах кровотворення, кобальт стимулює, а мідь зменшує секрецію і моторну функцію шлунка. Накопичення цинку в органах тісно пов’язане з процесами синтезу білка. Мідь, молібден, цинк та інші мікроелементи мають вплив на активність ферментів, окисно-відновні та інші процеси в організмі.
Ми установили, що невелика кількість заліза в мінеральних водах Келегін і Шиян, може дати на організм людини великий вплив, так як окислення і прискорення біохімічних процесів виникає під впливом залози.
В основі механізму дії мінеральних вод на моторну діяльність травного каналу лежать нерво-рефлекторні і нерво-гуморальні механізми при регуляційній участі нервової системи. Аналізуючи механізм дії мінеральних вод на моторну функцію шлунка, А.Г. Саакян (1960) відмічає, що під впливом внутрішнього прийому мінеральних вод у зв’язку з активізацією сульфгідрильних груп виникає поновлення порушеного обміну явищ в рецепторах і ефекторах, завдяки чому нормалізуються рефлекторні реакції шлунка. В руховій діяльності шлунка при дії мінеральних вод, очевидно важливу роль відіграє збільшення активності сульфгідрильних груп ряду ферментів, які участують в хімізмі скорочення м'язів.
Відомо, що деякі мінеральні води сприяють розчиненню і вимиванню слизі, затухання запальних явищ в слизовій оболонці і т.д.П.Г. Царфіс (1971) видав теорію багатоступеневої дії. Перша ступінь включає ефферентний шлях рефлекторного процесу. він починається з нервових закінчень на периферії і закінчується в підкоркових структурах мозку. Частина інтересів реалізується на молекулярно-органому рівні без участі центральних механізмів регуляції. Друга ступінь формується в місцевих клітинних утвореннях слизової оболонки і шкіри. Це первинний механізм утворення енергії фактора, який сприяє поступленню сигналів в центральну нервову систему. Інтенсивність і характер цих сигналів оприділюються структурою фактора, методикою його використання, характером поломки функціональної системи, потенціальною можливістю клітинних структур і їх реактивністю. Третя ступінь включає шлях, по якому трансформована енергія направляється із коркових і підкоркових структур в органи і тканини. Четверта ступінь зв’язана з включенням регуляторів і оновлюється шляхом нервово-гуморальної регуляції. Транспорт гормонів до тканин і клітинних структур, в свою чергу змінює ткане вий метаболізм і становище гомеостаза. П’ята ступінь переключає адаптивні системи на розвиток захисних і компенсаторних механізмів, а також на регуляцію і поновлення порушених функцій. Шоста ступінь знаходиться у тісному зв’язку з гепато-лієнальною системою і наднирковими залозам, включання яких поновлюється ваго-симпатичними утворами і імпульсами синокаротидної зони.