Екстемпоральна рецептура, що використовується для лікування екземи
Широке застосування лініментів у медичній практиці обумовлене їх перевагами: лікарські речовини з лініментів легко всмоктуються шкірою, тобто мають біологічну доступність; порівняно з мазями вони легше нано¬сяться на шкіру, менше залишають слідів на шкірі та одягу хворого.
Недоліки даної лікарської форми: невисока стабільність ряду прописів, незручність транспортування.
Склад та технологія приготування лікарських форм , які використовуютьсядля лікування екзем
Для лікування мокнучої екземи використовують мазь за таким прописом:
1) Rp.: Hydrargyri amidochloridi 0,5 Bismuthi subnitratis Xeroformii aa 1,0 Lanolini Vazelini aa 10,0 Misce,fiat unguentum Da. Signa. При мокнучій екземі
Суспензійна мазь, до складу якої входить три твердих речовини, не розчинних ні в воді, ні в вазеліні.
Сумарний вміст порошків становить 2,5 г, або близько 11 % загальної ваги мазі. При використанні для розтирання порошків вазелінового масла останнього потрібно було б 1,25 г (половинна кількість ваги порошків), що склало б понад 7 % від ваги основи. Ця кількість надзвичайно велика і загрожує непотрібним розрідженням мазі. Правильним прийомом буде розтирання порошків у підігрітій ступці з розплавленою основою.При розтиранні декількох порошків слід починати з найбільш грубо-дисперсної лікарської речовини. Таким у даному випадку є ртуті амідохлорид. Його поміщають у ступку, нагріту до 50-60 °С, і старанно розтирають у присутності 0,2-0,3 г вазеліну. До одержаної найтоншої пульпи додають вісмуту нітрат основний і ще 0,4-0,6 г вазеліну і продовжують розтирання.
В останню чергу в ступку вносять ксероформ, який є високодисперсною речовиною, що практично не потребує додаткового подрібнення, ще 0,5 г вазеліну і суміш перемішують товкачиком.
До одержаної однорідної пульпи примішують залишок вазелін та ланоліну водного і перемішують мазь до однорідної маси, час від часу знімаючи її зі стінок ступки і товкачика целулоїдною пластинкою. Готову мазь переносять у відпускну баночку і оформляють для відпуску.
2) Паста цинкова (Pasta Zinci oxydi):
Rp: Zinci oxyidi Amyli tritici aa 10,0 Vaselini 20,0 Misce, fiat pasta Da. Signa. Наносити на вражені ділянки шкіри
Подрібнюють цинку окис до максимального ступеня дисперсності і змішують з 5,0 г розплавленого вазеліну в підігрітій ступці.
До напівохолодженої маси частинами додають крохмаль і решту напів охолодженого вазеліну (крохмаль при змішуванні з гарячим вазеліном може утворювати крохмальний клейстер).
3) Rp: Hydrargyri amidochloridi 10,0 Xeroformi 10,0 Bismuthi subnitratis 15,0 Paraffini 125,0 Avtoli 250,0 Misce, ut fiat unguentum Da. Signa. При лускоподібній екземі.
Дана лікарська форма – суспензійна мазь, до складу якої входить три тверді речовини, які не розчинні ні в воді, ні в жирах. Їх вводять за типом суспензії.
У підігріту ступку поміщаємо бісмуту субнітрат і старанно розтираємо у присутності невеликої кількості сплаву парафіну з автолом, який попередьо розтопили в окремій ступці. До одержаної пульпи додаємо ртуті амідохлорид і продовжуємо розтирати.
В останню чергу вносять у ступку ксероформ, який є високодисперсною речовиною, що практично не потребує додаткового подрібнення і перемішують суміш товкачиком. До одержаної пульпи по частинах додають решту розплавленого з автолом парафін і перемішують до застигання маси.
Іотову мазь переносять у відпускну баночку і оформляють до відпуску. Мазь призначена для лікування лускоподібного лишаю екземи та інших захворювань шкіри. Мазь намазувати на уражені ділянки шкіри.