Екстемпоральна рецептура, що використовується для лікування екземи

План

Вступ

1. Етіологія і патогенез екзем

2. Характеристика лікарських форм для зовнішнього

застосування

3. Лікарські субстанції, які використовуються для

лікування екземи

4. Склад та технологія приготування лікарських форм,

які використовуються для лікування екземи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблема патогенезу і лікування екземи – одного із най розповсюджених аллергодерматозів – являється найбільш актуальною в сучасній медицині. За даними різних дослідників, на долю екземи приходиться від 15 до 30-40% всіх шкіряних захворювань.

Пильна увага до даної проблеми обумовлена збільшенням вагомої ваги клінічних форм з тяжким рецидивуючим перебігом, збільшенням строків непрацездатності і збільшенням випадків інвалідизації. Не дивлячись на успіхи досягнуті в вивченні даного дерматозу, питання етіології патогенезу до кінця не вивчені.

Екзема

Екзема (eczema) – запалення поверхневих шарів шкіри, що має нейроалергічний генез і хронічний рецидивуючий перебіг. Виникає при впливі зовнішніх і внутрішніх подразників. Клінічно проявляється в основному почервонінням і пухирцями, що супроводжуються сверблячкою.

Гістологічно – осередковий спонгіоз з утворенням пухирців у сосочковому шарі епідермісу.

Етіологія і патогенез

У даний час прийнято вважати, що це захворювання поліетіологічне. У частини дітей відзначений прояв імунопатології з реагіновим типом алергії (1 тип) і високим рівнем ІgЕ у крові, в інших відзначається дисфункція Т-системи імунітету.

При екземі порушені судинні реакції, терморегуляторний рефлекс, потовиділення і т.д. Але це тільки основа, на якій розвивається екзема, вона дає можливість різним алергенам сенсибілізувати шкіру і викликати екзематозний процес. До основних проявів відносяться:

1) гіповітаміноз (В6);

2) дефіцит мікроелементів;