Екстемпоральна рецептура, що використовується для лікування екземи

3) дефіцит ненасичених жирних кислот;

4) глистяні інвазії;

5) порушення травних процесів;

6) холецистит;

7) дисбактеріози кишечнику;

8) спадкові імунодефіцити;

9) дисметаболічні нефропатії.

У цьому процесі виникають і аутоалергени, що посилюють перебіг хвороби. У патогенезі відзначаються 2 принципові дефекти:

1. Домінування холінергічних процесів над адренергічними (ЦГМФ > ЦАМФ) призводить до вивільнення гістаміну з гладких клітин, посилення проникності судин та ін.

2. Дефіцит зрілих Т-клітин (CD3) і Т-супресорів (CD8) з підвищенням співвідношення CD4/CD8 ймовірний високий рівень ІgЕ.

Характерні клінічні ознаки: червоність і набряклість шкіри (еритематозна стадія), потім на цьому тлі з’являються групи точкових м'яких вузликів і пухирців із серозним вмістом до величини голівки булавки (везикулярна стадія),пухирці розкриваються і на їхньому місці утворюються точкові ерозії, серозні вмістища, з яких виділяється ексудат (мокнуча стадія), серозна рідина засихає в сірувато жовті кірки (коркова стадія) і настає епітелізація.

Ці стадії можуть мати різну тривалість і наставати в різний час, що й обумовлює наявність в одному вогнищі клінічні ознаки різних стадій. Нерідко в центральних ділянках спостерігається регрес висипань, а до периферії більш свіжі елементи.

При хронічній екземі на темно-червоній основі з різною періодичністю й у різній кількості з'являються одиничні чи згруповані точкові вузлики і пухирці, окремі лусочки. Їхній перебіг переривається загостреннями, що протікають як гостра екзема.

Справжня екзема частіше локалізується на кінцівках і обличчі. Іноді вогнищеве ураження здобуває розповсюджений характер, що супроводжується ознобами.

Мікробна екзема

Розвивається на місці хронічних вогнищ піодермії: інфікованих ран, трофічних виразок і т. д. Утворюються різко обмежені круглі вогнища з "комірцем" рога, що відшаровується, по периферії. Часто ці ділянки покриті зеленуватими чи сірувато-жовтими кірками, при їхньому знятті видна червона, мокнуча поверхня з "серозними вмістищами", є схильність до периферичного росту. Навколо, зовні здорової шкіри, часто помітні вогнища відсівання – окремі дрібні пустули й вогнища. Процес супроводжується свербінням.

Різновидами мікробної екземи є: паратравматична (навколоранева), варикозна екзема. Спочатку процес локалізується навколо рани, а потім і на інших ділянках шкіри.

Професійна екзема. Виникає в робітників та службовців, у результаті впливу професійних шкідливостей алергену (сенсибілізатора).

Себорейна екзема

Розвивається при себореї. Вогнища локалізуються переважно на ділянках шкіри, багатих сальними залозами: на волосистій частині голови, вушних раковинах, обличчі, лопатках, пахвових областях і т.д. Виникає після настання періоду статевої зрілості.