Екстемпоральна рецептура, що використовується для лікування екземи

Звичайно протікає спокійно, без мокнення, наявні різко обмежені рожево-жовті, що покриваються лусочко-корками чи плямами, що злегка злущуються, іноді вузлові висипання. Можуть зливатися й утворювати форму кілець, що злилися.

Екзема губВиявляється висипаннями на червоній облямівці губ. Процес не супроводжується значним запаленням; у хронічній стадії ліхенізація незначна. Переважає картина підгострого запалення з утворенням маленьких тонких скоринок і лусочок, можуть виникати численні тріщини, що покриваються кров'янистими скоринками.

Дифдіагностика проводиться в основному з нейродермітом, екзема губ з атопічним і контактним хеїлітом. Діагноз встановлюється по сукупності клінічних даних.

Лікування

Лікування проводиться з врахуванням нервово – алергічного генезу.

Седативні препарати (бром, валеріана) і гіпосенсибілізуюча терапія. При важких формах із сильною сверблячкою – кортикостероїдні препарати (дексаметазон по 1 мг 3 рази після їжі, препарати калію по схемі).

Гіпосенсибілізуюча дієта, під час загострення холодні примочки, після припинення мокнення – водяні чи масляні "бовтанки" (у їхній склад входять 2-5% іхтіол, нафтан-нафтан, 1% ментол і т.д.), а після зменшення гіперемії переходять на пасти (20-33% нафта-нафтанланова паста), 2-5% сірчано-дьогтьова паста ін. Прогноз звичайно сприятливий.

Характеристика лікарських форм для зовнішнього застосування

Найбільш поширеними лікарськими формами для зовнішнього застосування в лікуванні дерматологічних захворювань, зокрема екзем є мазі, лініменти та пасти.

Мазі - належать до числа давніх лікарських форм. Вони широко застосовуються в побуті, на різних виробництвах, у косметиці і медицині з метою захисту шкіри рук і відкритих частин тіла (обличчя, шиї) від впливу органічних розчинників, розчинів кислот, лугів та інших хімічних подразників і алергенів.

У сучасній рецептурі аптек мазі становлять у середньому 10-15%. їх наносять на шкіру, рани, слизові оболонки шляхом намазування, втирання або з допомогою пов'язок. Інколи в порожнини тіла вводять марлеві тампони, просочені маззю, або використовують спеціальні шприци.

Мазі - м'яка лікарська форма, призначена для нанесення на шкіру, рани або слизові оболонки. Вони складаються з основи і лікарських речовин, рівномірно в ній розподілених. При кімнатній температурі внаслідок високої в'язкості зберігають форму і втрачають її при підвищенні температури, перетворюючись у густі рідини. За агрегатним станом мазі займають проміжне становище між рідинами і твердими формами. За фізико-хімічиою класифікацією вони являють собою вільні всебічно дисперсні безформні (безструктурні) або структуровані системи з пластично-пружно-в'ясим дисперсійним середовищем. Від типових рідин вони відрізняються відсутністю і помітної текучості.

Лініменти /або рідкі мазі/ - лікарська форма для зовнішнього застосування, що являє собою густі рідини або драглеподібні маси, які плавляться при температурі тіла.

Назва лініментів походить від латинського слова linire /втирати/ і вказує на спосіб застосування даної лікарської форми - шляхом втирання у шкіру. Ця характерна ознака відрізняє лініменти від інших мазей і рідких лікарських форм для зовнішнього застосування /крапель, промивань, при¬мочок.

Сучасна екстемпоральна рецептура їх різноманітна і може бути досить складною. Значна кількість лініментів випускається промисловістю. Це лініменти-розчини: Капсин, Капситрин, перцево-камфорний, перцево-аміачний, хлороформний складний, метилсаліцилату складний, скипидар¬ний складний, Санітас; лініменти-емульсії: аміачний, альбіхтола, алое, нафтальгін; лініменти-суспензії: бальзамічний за Вишневським; комбіновані лініменти: левоміцетину, стрептоциду, тезану.