Дія радіації на людину
При радіоактивному забрудненні місцевості від ядерних вибухів, при аваріях на ядерних енергетичних установках практично важко створювати умови, які запобігають опроміненню людини. Тому при виконанні робіт на місцевості, яка забруднена радіоактивними ре¬човинами, встановлюються певні допустимі дози опромінення на той або інший час, які, як правило, не повинні викликати у людей радіаційних уражень.Відомо, що ступінь променевих (радіаційних) уражень залежить від отриманої дози випромінювання та часу, впродовж якого лю¬дина підпадає під його дію. Не кожна доза опромінення небезпеч¬на. Якщо вона не перевищує 50 Р, то виключена навіть втрата пра-цездатності, не кажучи вже про променеву хворобу. Доза в 200-300 Р, отримана за короткий час, може викликати тяжкі радіаційні ураження, Проте така ж доза, отримана впродовж кількох місяців або при відносно рівномірному опроміненні, не приведе до захво¬рювання. Здоровий організм людини здатний за цей час виробля¬ти нові клітин на заміну загиблих при опроміненні.
При визначенні допустимих доз опромінення враховують, що воно може бути одноразовим або багаторазовим.
Одноразовим називається опромінення, отримане за перші чоти¬ри доби. Воно може бути імпульсним (при впливі радіації, яка прони¬кає) або рівномірним (при опроміненні на радіоактивне забрудненій місцевості). Опромінення, отримане за термін, який перевищує 4 доби,! називається багаторазовим. Опромінення людей одноразовою дозою» 100 Р і більше іноді називають гострим опроміненням.
Дотримання встановлених гранично допустимих доз опромі¬нення виключає можливість масових радіаційних уражень у зонах радіоактивного зараження місцевості.
Дози опромінення, які не призводять до уражень і не знижують працездатність, служать орієнтиром для прийняття рішень із захисту населення та особового складу невоєнізованих формувань при веденні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження.
Соціально-психологічні аспекти явища радіації
Основні причини щодо розуміння нюансів радіації пов'язані перш за все з природою самого радіаційного фактора, недостатнім рівнем знань в галузі радіаційної медицини та гігієни, а також де¬фіцитом і недоліками інформації населення про обстановку. Дуже складна та багатопланова природа радіації містить в собі труднощі в оволодінні знаннями основних радіобіологічних закономірностей її дії та в усвідомленні меж реальної небезпеки.
Історія психології, яка має великий досвід спостережень по¬ведінки людини в екстремальних умовах, свідчить про те, що під впливом невідомості уява, зазвичай, малює перебільшено похмурі картини. Незнання справжніх розмірів небезпеки, справжніх при¬чин звуків часто викликало у людей неспокій, тривогу, напру¬женість, навіть виникнення паніки.
Серед органів відчуття людини природа не передбачила апа¬рат, який сигналізував би про присутність радіації, її рівень та міру небезпеки. Відсутність у населення, особливо яке мешкає у райо¬нах, що примикають до об'єктів атомної енергетики, достатніх знань про характер радіації та її біологічної дії, обумовили форму¬вання психологічної напруженості, а у частини населення - по¬чуття боязні і навіть страху (радіафобії).
Неповна інформація, неточність та суперечності у виступах ке¬рівників, вчених та спеціалістів сприяли її підтриманню, а також розповсюдженню всіляких чуток, найбільш фантастичних та не¬можливих, далеких від дійсного стану справ, які до деякої міри відображають недовіру до офіційної інформації.
В основі механізму розповсюдження тривожних чуток лежить психологічна «заряженість» людей, ступінь якої визначається ав¬торитетом джерел цієї неофіційної інформації.
В немалій мірі сприяли формуванню та підтриманню психоло¬гічної напруженості деякі медичні працівники, які без урахування психологічного фону, що складався, втрачали почуття міри, необх¬ідну обережність та оповіщали тих, хто звертався до них за медич¬ною допомогою або консультаціями, про стан справ, на яких і самі не розумілись.
Так, наприклад, при радіометричних вимірюваннях людям у деяких випадках повідомлялись первинні дані, які без відповідних обрахунків та отримання вихідних даних про дозові навантажен¬ня, без порівняння з допустимими рівнями (дозами) ні про що не свідчать. Але для матері, якій медичний працівник сповістить пер¬винну інформацію, цілком достатньо для неспокою та страху за долю своєї дитини - є радіація і все .