Дія радіації на людину

Радіація за своєю природою шкідлива для життя. Малі дози опромінення можуть спровокувати не до кінця ще вста¬новлені зміни в клітинах живого організму, які призводять до раку або до генетичних ушкоджень. При великих дозах радіація може руйнувати клітини, пошкоджувати тканини органів та спричиняти швидку загибель організму.

Далі проводиться аналіз захворювань в залежності від дози опромінення та тривалості часу, впродовж якого на¬копичена небезпечна доза, визначаються гострі та хронічні опромінювання, шляхи надходження та ознаки ураження і впливу напіврозпаду радіоактивних речовин на наслідки опромінення людини.

Вплив опромінення на наслідки ушкодження організму

Ушкодження, викликані великими дозами опромінення, проявяються протягом кількох годин або днів. Ракові захворювання, проте, проявляються через багато років після опромінення, як правило, не раніше, ніж через одне два десятиліття. А природжена вада

та інші спадкові хвороби, викликані ушкодженням генетичного апа¬рату, проявляються лише в наступному поколінні: це діти, онуки та більш віддалені нащадки індивідуума, який зазнав опромінення.

Якщо ідентифікація наслідків від впливу великих доз опромі¬нення не складає труднощів, то виявити віддалені наслідки від малих доз опромінення завжди дуже важко. Частково це пояс¬нюється тим, що для їх виявлення повинно пройти багато часу. Але навіть і виявивши будь-які ефекти, факт потребує доведення, що вони пояснюються дією радіації, оскільки і рак, і пошкодження ге¬нетичного апарату можуть бути викликані не тільки радіацією, але і багатьма іншими причинами.

Щоб викликати гостре ураження організму, дози опромінення повинні перевищувати визначений рівень, але немає ніякої підстави вважати, що це правило діє у таких випадках, як рак або пошкоджен¬ня генетичного апарату. Проте ніяка доза опромінення не призводить до цих наслідків у всіх випадках. Навіть при відносно великих дозах опромінення не всі люди приречені на ці хвороби: діючі в організмі людини відновлювальні механізми ліквідують всі ураження.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Людина, що підпала під дію радіації, не обов'язково повинна захворіти на рак або стати носієм спадкових хвороб; проте вірогідність або ризик таких наслідків у неї більші, ніж у людини, яка не отримувала опромінення. І ризик цей тим більший, чим вища доза опромінення. Якщо доза опромінення досить велика, люди¬на, яка була опромінена, загине.

У деяких випадках дуже великі дози опромінення - десь близько 100 Гр (Грей) викликають настільки серйозні ураження центральної нервової системи (ЦНС), що загибель, як правило, наступає протя¬гом кількох годин або днів. При дозах опромінення від 10 до 50 Гр, коли під дією радіації перебуває вся ЦНС, ураження може бути не настільки серйозним, щоб людина відразу померла, вона найвіро¬гідніше помре через 1-2 тижні від крововиливу у шлунково-кишко¬вий тракт. При ще менших дозах може не бути серйозних ушкоджень” шлунково-кишкового тракту, бо організм з ними справляється, але смерть може настати через 1-2 місяці після опромінення і головним чином через руйнування клітин червоного кісткового мозку – головного компонента кровотворної системи організму. Від дози в 3-5 Гр при опроміненні всього тіла помирає приблизно половина всіх опро¬мінених. Таким чином, в цьому діапазоні доз опромінення великі дози відрізняються від малих лише тим, що смерть у першому випадку І наступає раніше, а у другому - пізніше. Найчастіше людина помирає у результаті одночасної дії всіх вказаних наслідків опромінення.

Червоний кістковий мозок та інші елементи кровотворної системи найбільш уразливі при опроміненні та втрачають здатність нормально функціонувати вже при дозах опромінення 0,5-1 Гр. Вони мають здатність до регенерації, якщо доза опромінення не настільки велика, щоб викликати пошкодження усіх клітин, крово¬творна система може повністю відновити свої функції. Якщо під радіаційні промені підпадає не все тіло, а яка-небудь його части¬на, то неушкоджених клітин кісткового мозку буває достатньо для повної заміни ушкоджених клітин.

Репродуктивні органи та очі також характеризуються підвище¬ною чутливістю до опромінення. Одноразове опромінення при дозі всього лише в 0,1 Гр призводить до тимчасової стерильності чо¬ловіків, а дози вище 2 Гр можуть призвести до постійної стериль¬ності: лише через багато років сім'яники можуть знову продукува¬ти повноцінну сперму. Сім'яники є єдиним винятком із загального правила: сумарна доза опромінення, отримана за декілька прийомів, для цього органу більша, ніж та ж доза, що отримана за один прийом. Яєчники менш чутливі до дії радіації, принаймні, у дорослих жінок. Але одноразова доза більше 3 Гр все ж призво¬дить до їх стерильності, хоча ще більші дози при опроміненні ніяк не впливають на здатність народжувати дитину.Діти також чутливі до дії радіації. Відносно невеликі дози оп¬ромінення хрящової тканини можуть уповільнювати або зовсім зу¬пинити у них ріст кісток, що призводить до аномалій розвитку ске¬лета. Чим менший вік дитини, тим дієвіший вплив на ріст її кісток опромінення. Сумарної дози близько 10 Гр, отриманої протягом кількох тижнів при щоденному опроміненні, буває достатньо, щоб викликати деякі аномалії розвитку скелета. Для такої дії радіації немає ніякого порогового ефекту. Виявилось також, що опромі¬нення мозку дитини при променевій терапії може викликати зміни в її характері, призвести до втрати пам'яті, а у дуже маленьких дітей - до недоумства та ідіотії. Кістки та мозок дорослої людини здатні витримувати найбільш великі дози.