Загартовування організму (повітря, вода, сонце)

Дія низької температури на організм людини супроводжується частішанням пульсу і подиху, отже, посиленням газообміну, підвищенням артеріального тиску, додатковими енерговитратами, зниженням температури тіла в поверхневих шарах шкірних покривів, посиленням ниркового кровотока і зростанням сечовипускання (діурезу).

Купання узимку, крім перерахованих вище змін, є найсильнішим подразником для нервової системи в цілому і для центральної нервової системи зокрема. Визначальним є тривалість перебування в холодній воді. При короткочасному перебуванні відзначається виражений тонізуючий ефект, досить тривалий за часом, помітно зростає загальна працездатність, підсилюються функції координації і регуляції з боку нервової, ендокринний систем і терморегуляторного апарата, зростає загальна резистентність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, спостерігається підвищений емоційний тонус. У той же час тривале перебування в холодній воді, навпроти, викликає позамежне гальмування нервової системи і, як наслідок, приводить до розвитку соматичних захворювань.

Періодичність зимового купання повинна бути не частіше 2 разів у тиждень, а його тривалість, особливо в початковий період, не більш 30 секунд. В міру звикання організму до холодної води тривалість купання можна потроху збільшувати до 2 хвилин, не більш. Вийшовши з води, необхідно обтертися насухо махровим рушником і швидко одягтися. Не слід довго знаходитися оголеним на повітрі. Підліткам молодше 18 років зимове купання недозволенне.

Загартовування дітей і підлітків, організм яких ще не розвитий повною мірою, варто проводити з великою обережністю, украй поступово збільшуючи інтенсивність Холодових процедур і тривалість їхнього впливу. Початковий період загартовування - обтирання - доцільне почати з температури води 30-32°С, поступово знижуючи її (через кожні три дні) на 1 -2°С. Зупинитися випливає на рівні 15-16°С. Тривалість водяної процедури не повинна перевищувати 4 хвилин. При обливанні необхідно дотримувати попередньої схеми з тією лише різницею, що нижня межа температури води не повинний бути менш 20° С, а тривалість процедури - більш 2 хвилин. Душові процедури можна рекомендувати підліткам від 12 років при температурі води не менш 20°С при тривалості не більш однієї хвилини.

Особливий вид загартовування - адаптування до високих температур.Систематично організований вплив високої температури удосконалює функції терморегуляції при різних видах діяльності: як у стані спокою, так і в момент роботи. В адаптованого до умов високої температури організму більш ефективно функціонує система потовідділення, що приводить до меншого підвищення температури тіла. Відомо, що з потім виділяються мінеральні речовини і водорозчинні вітаміни. Однак загартовування сприяє зменшенню концентрації хлоридів у поті при високій температурі, отже, у цей момент не відбувається істотного порушення мінерального обміну. Це можна пояснити, очевидно, удосконалюванням функції підшлункової залози, зокрема кори наднирників, що регулюють водно-сольовий обмін в організмі. Менш помітні зрушення спостерігаються в діяльності серцево-судинної системи. Так, наприклад, частота серцевих скорочень підвищується не так значно, як якби організм не був пристосований до високої температури. Менш помітні зрушення й у діяльності дихальної системи. Підготовлені люди переносять загальне перегрівання організму, коли температура тіла підвищується до 40°С и вище, без серйозних порушень у стані здоров'я.

Сонячні ванниСонячне випромінювання має дуже виражену біологічну дію на всіх живих істот. Сонячна енергія -могутнє джерело життя на Землі. Електромагнітні випромінювання Сонця впливають на організм людини. Найбільшою біологічною активністю володіє ультрафіолетове випромінювання. Однак і в цьому дуже вузькому діапазоні видимого спектра виділяють по характері біологічної дії дві ділянки. Перший - з довжиною хвилі 320 нм і більш (одна тисячна частка мікрона) - викликає еритему (почервоніння) шкіри, утворення пігменту (пристосувальна реакція) і вітаміну D, що володіє антирахітичною дією. Другий - з довжиною хвилі 320 нм і менш. Цей діапазон твердого (короткого) випромінювання володіє вираженою бактерицидною дією, що найбільше сильно виявляється при довжині хвилі 280-305 нм.

Фізіологічний механізм дії всього діапазону сонячного випромінювання (від інфрачервоного до ультрафіолетового) визначається поруч рефлекторних реакцій, що виникають у відповідь на роздратування популяції рецепторів, закладених у шкірних покривах. Крім того, у шкірі під впливом сонячної радіації утворяться біологічно активні речовини (БАВ) - гістамін, холін, аденозін і ін. Всмоктуючи в кров, ці речовини розносяться по всьому організмі і впливають на різні органи і тканини. Ультрафіолетове випромінювання викликає відповідну реакцію з боку симпатоадреналінової системи, а отже, підвищує працездатність і зміцнює загальний функціональний стан організму.

Довгохвильовий діапазон сонячного випромінювання також має досить виражену біологічну дію, однак його механізм зовсім інший. Так, ультрафіолетові промені проникають у шкіру на глибину не більше ніж на десяті і соті частки міліметра, і біологічний ефект триває досить тривалий час. Він виражається в почервонінні шкіри (еритемна дія), що спостерігається через 5-6 годин і досягає максимального розвитку рівно через добу. Еритема тримається 3-4 дня, а потім поступово зникає. Повторний вплив ультрафіолету викликає утворення в поверхневих шарах шкіри пігменту меланіну. Пігментація є самою дійсною захисною реакцією від надлишкового впливу сонячної радіації, і в першу чергу ультрафіолетових променів, від перегріву, тому що пігмент інтенсивно поглинає надлишкову енергію.