Історія розвитку педіатрії в Україні
Кафедри педіатрії Київського медичного інституту відіграли важливу роль у розвитку педіатрії в Україні. Наукові праці колективів цих кафедр відомі за межами України. Колективи десятиліттями розробляли найактуальніші проблеми педіатрії, розвивали славні традиції видатних педіатрів.
Значний внесок у розвиток педіатричної науки та вдосконалення медичного обслуговування дітей і майбутніх матерів належить Українському НДІ педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Він є провідним науковим закладом України, який протягом багатьох років здійснює організацію і координацію науково-дослідних робіт, спрямованих на вивчення проблем охорони здоров’я матері і дитини.
3. Важливі складові педіатрії в Україні
Важливе значення у поліпшенні медичної допомоги населенню мають середні і молодші медичні працівники. Фельдшер і медична сестра не просто перші помічники лікаря, вони – одна з основних ланок охорони здоров’я.
Професія середнього медичного працівника потребує чіткого виконання призначень лікаря, спостережливості, винахідливості в складних ситуаціях, співчуття, чуйності і милосердя.
Кваліфікований середній медичний працівник має бути обізнаний з наданням лікувально-профілактичної допомоги дітям, з особливостями будови і функціонуванням дитячого організму, роботи клініки, лікування і профілактики захворювань, принципами надання невідкладної допомоги при загрозливих станах у дітей.
Надзвичайно актуальними є питання раціонального вигодовування дітей першого року життя й організації харчування в різних вікових групах, диспансерізаціїї дітей.
Вміння спілкуватись в професії середнього медичного працівника повинно займати провідне місце. Кожний крок повинен бути поміркованим і зваженим. Це дозволить завоювати авторитет батьків і родичів, щоб спільними зусиллями сприяти розвитку дитини, організувати догляд з урахуванням вікових особливостей.
Останніх шістнадцять років, років незалежності, виникло багато проблем, які необхідно вирішувати в Україні, в тому числі і в медицині. Зараз поширилась можливість співробітництва та обміну досвідом з закордонними вченими і лікарями, що позитивно сприятиме новим успіхам в охороні здоров’я підростаючого покоління і стане надійним гарантом міцного здоров’я дитячого населення.
4. Сучасні проблеми та перспективи розвитку педіатрії в Україні
Через реформу медичної освіти в нашій країні протягом 6 років не проводився випуск лікарів-педіатрів, що не могло не позначитися на стані підготовки висококваліфікованих лікарів-педіатрів.
Аналіз кадрового забезпечення педіатричної служби України свідчить про її недостатню укомплектованість, рівень якої постійно зменшується. Так, навіть по м. Києву в середньому загальна укомплектованість штатних лікарських посад лікарями-педіатрами становить 70-75%. Більше того, майже 30% лікарів-педіатрів – це пенсіонери, майже третина з яких – особи віком понад 70 років.Ще більш тривожна ситуація з лікарями-педіатрами, які працюють у дошкільно-шкільних закладах міста. Укомплектованість цих закладів лікарями-педіатрами становить 68,9%, причому серед них осіб пенсійного віку – 61,2%. Деякі дитячі поліклініки м. Києва укомплектовано лікарями-педіатрами лише на 20-30%. По Україні в цілому лише протягом 2003 р. кількість лікарів-педіатрів зменшилася на 1600 осіб, а за останніх 15 років – майже на половину. У деяких районах України працює по одному лікарю-педіатру. Деякі обласні держадміністрації, розуміючи складність ситуації, на своєму рівні приймають рішення про надання пільг лікарям-педіатрам.
Досить низьким є показник забезпеченості дільничними лікарями-педіатрами на 10 тис. дитячого населення, який становить по Україні в цілому 13,7. Це призвело до суттєвого збільшення кількості дітей на дільницях – до 1000 і більше дітей на одного лікаря-педіатра (в середньому по м. Києву – 1010 дітей на одного дільничного лікаря-педіатра), що створює надзвичайно складні умови для надання високоякісної медичної допомоги дитячому населенню міста. Звичайно, за таких умов проводити профілактичну роботу, спрямовану на збереження здоров’я дітей, практично неможливо.