Історія розвитку педіатрії в Україні

ПЛАН

Вступ

1. Зародження педіатрії на українських землях

2. Розвиток педіатрії в Україні як окремої науки

3. Важливі складові педіатрії в Україні

4. Сучасні проблеми та перспективи розвитку педіатрії в Україні

Список використаної літератури

Вступ

Кожний народ повноцінно живе і розвивається тільки у разі повноцінного забезпечення умов для росту і всебічного розвитку свого майбутнього – підростаючого покоління. Це може бути забезпечене лише за необхідних побутових умов і сучасного рівня медичного обслуговування.

Педіатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає причини виникнення, механізм розвитку, особливості клінічних проявів, лікування і профілактики захворювань в період дитинства з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини.

1. Зародження педіатрії на українських землях

Початок розвитку педіатричних знань відноситься до глибокої давнини. Медичне обслуговування дітей проводилось з найдавніших часів існування людства на планеті. Пильна увага приділялась цьому питанню в часи Київської Русі, куди знання та досвід медичного обслуговування дітей проникали з Греції та Риму.

У стародавніх рукописах є чіткі поради щодо догляду і вигодовування дітей, лікування дитячих хвороб. Славнозвісний Гіппократ (460-372рр до н.е.) написав книгу “Про природу дитини”, в якій приділяв увагу особливостям росту і розвитку дитини, зокрема новонародженої дитини та дитини грудного віку.

Слід відзначити, що вчений помітив різницю між організмом дитини і дорослої людини не тільки в антропометричному плані та масі тіла, а й у реакції на різні подразники, у виникненні і проявах хвороб, їх перебігу.

Визначним ученим був узбецький лікар Авіценна. Серед його книжок найвидатнішими є “Канон медичної науки” і “Книга зцілення” (1010-1020рр.).

У “Каноні медичної науки” вчений детально зупиняється на вигодовуванні дітей, ставленні матері до своєї дитини, особливо раннього віку, що на його думку , допомагає формуванню характеру та здоров’я дитини, її загартовуванню. Докладно зупиняється на характеристиці різних хвороб у дітей, методах їх діагностики та лікування. Ця книга протягом багатьох століть була головним підручником для підготовки лікарів в європейських медичних школах.

У літописах згадуються лікарі-монахи – Пимен Постник, Агапіт, Кузьма Пантелеймон, Антоній. А лікаря-монаха Даміана вважали першим лікарем – педіатром.

Онука Володимира Мономаха Євпраксія займалася лікуванням при княжому дворі. Вона вийшла заміж за візантійського імператора і переїхала до Константинополя, де прийняла ім’я Зої.