Кістки тулуба та з'єднання їх
Реберну кістку (os costale) поділяють на головку, шийку та тіло. Головка ребра (caput costae) знаходиться на задньому кінці реберної кістки і має дві суглобові поверхні, що відділяються одна від одної гребенем. Цими поверхнями головка зчленовується з тілами сусідніх хребців, утворюючи реберно-хребцеві суглоби. Винятком є І, XI та XII ребра, головка яких має тільки одну суглобову поверхню (немає гребеня), що зчленовується з тілом відповідного хребця.
Попереду головки ребра знаходиться найвужча його частина — шийка ребра, на задній поверхні якої проходить гребінь.
Шийка поступово розширюється і переходить у тіло ребра (corpus costae), яке має зовнішню та внутрішню поверхні, а також верхній і нижній краї. На зовнішній поверхні тіла ребра, відразу за його шийкою, знаходиться горбок ребра для зчленування з верхівкою поперечного відростка відповідного грудного хребця. На деякій відстані від горбка тіло ребра згинається допереду, утворюючи кут ребра (angulus costae). У І ребра цей кут збігається з горбком, а з II і до X ребра поступово відходить від нього.
Уздовж нижнього краю внутрішньої поверхні тіла ребра проходить борозна (sulcus costae), що утворилася внаслідок прилягання міжреберних судин і нерва.
Довжина ребер від І до VII поступово збільшується, а починаючи з VIII різко зменшується.
Перше ребро (costa prima) значно відрізняється від інших. Воно найширше, найбільш зігнуте і лежить майже горизонтально, внаслідок чого на ньому виділяють верхню і нижню поверхні та бічний і медіальний краї. На верхній поверхні є горбок, до якого прикріплюється передній драбинчастий м'яз, а ззаду від нього знаходиться борозна, де проходить підключична артерія.
Реберні кістки І—X ребер продовжуються у гіалінові хрящі, причому окістя безпосередньо переходить в охрястя. Реберні хрящі (cartilago costalis) мають плоску форму та заокруглені краї; довжина їх поступово збільшується (від І до VII), а починаючи з VIII ребра зменшується. Хрящі семи пар верхніх ребер безпосередньо з'єднуються з грудиною, а хрящі VIII—X ребер приєднуються до хрящів розташованого вище ребра.
Ребра, хрящі яких з'єднуються з грудиною, називають справжніми (costae verae), а всі інші — несправжніми (costae spuriae). Серед останніх виділяють коливні ребра (costae fluctuantes), до яких відносять одинадцяту та дванадцяту пари, що вільно закінчуються в м'язах черевної стінки.
Грудина (sternum; Рис. 10) — непарна, плоска, довга, губчаста кістка, що нагадує меч стародавніх римлян. У зв'язку з цим верхня її частина дістала назву ручки (manubrium sterni), середня — тіла (corpus sterni), а нижній кінець — мечоподібного відростка (processus xiphoideus).Ручка, найтовща частина грудини, нагадує трикутник. На її верхньому краї є яремна вирізка (incisura jugularis), а біля неї з кожного боку лежать дві неправильної форми, вгнуті ключичні вирізки, вкриті хрящовою тканиною і призначені для зчленування з ключицями. Трохи нижче від цих вирізок є невеликі заглиблення, з якими зчленовуються перші ребра.
Ручка продовжується донизу в тіло грудини, яке майже в три рази довше за неї. На границі між ними знаходиться кут грудини (angulus sterni), біля якого прикріплюється II ребро. Цей факт має велике значення для лікаря при обстеженні хворого, тому що кут грудини легко промацати крізь шкіру і завдяки цьому знайти те або інше ребро. По краях тіла грудини розташовані реберні вирізки, з якими сполучаються справжні ребра.
Мечоподібний відросток найчастіше має трикутну форму і закінчується тупим або розщепленим кінцем.
Грудна клітка (compages thoracis; Рис. 11) складається з грудної частини хребтового стовпа, 12 пар ребер та грудини. На скелеті вона має вигляд конуса, основа якого обернена донизу, а на горизонтальному розрізі нагадує біб внаслідок того, що тіла хребців значно заглиблені досередини. При вивченні структури грудної клітки виділяють передню, задню і дві бічні стінки, які без чіткої границі переходять одна в одну, а також верхній та нижній отвори. Передня стінка утворена грудиною, реберними хрящами та передніми кінцями реберних кісток. До складу задньої стінки входять грудні хребці, а також задні кінці ребер; їхні середні частини формують бічні стінки грудної клітки.
Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежений І грудним хребцем, першими ребрами і верхнім краєм ручки грудини. Крізь нього проходять стравохід, трахея, судини, нерви та деякі інші органи.
Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) знаходиться між XII грудним хребцем, кінцями одинадцятої та дванадцятої пар ребер, хрящами несправжніх ребер, що зростаються між собою і утворюють реберну дугу (arcus costalis), а також мечоподібним відростком. Він затягнутий м'язово-сухожилковою перетинкою — діафрагмою, крізь яку проходять стравохід, великі судини та нерви.