Кістки тулуба та з'єднання їх
Два верхніх шийних хребці відрізняються від інших значними морфологічними і функціональними особливостями. Це пов'язано з тим, що вони в процесі еволюційного розвитку пристосувались до зчленування з черепом.
І шийний хребець, або атлант (atlant), сполучається з черепом і має форму кільця, оскільки в нього немає тіла і остистого відростка (Рис. 2). Хребець складається з передньої та задньої дуг, між якими знаходяться бічні маси (massae laterales).
Передня дуга (arcus anterior) замінює тіло хребця і має на передній поверхні передній горбок, а на задній поверхні — ямку зуба (fovea dentis) для зчленування із зубом II шийного хребця. На задній дузі (arcus posterior) знаходиться задній горбок, який є залишком остистого відростка.
Від бічних мас, на яких виділяють верхню і нижню суглобові ямки, що замінюють суглобові відростки, відходять короткі та товсті поперечні відростки.ІІ шийний хребець, або осьовий (axis), дістав назву відповідно до функції, яку виконує, оскільки навколо нього, як навколо осі, обертається і хребець разом з черепом. Від тіла хребця, яке має неправильну форму, угору відходить невеликий товстий відросток — зуб (dens), який слід розглядати як частину тіла І хребця, що приєдналася у процесі філогенезу до тіла II хребця. На зубі є невеликі передня та задня суглобові поверхні, що сполучаються з І хребцем.
Замість верхніх суглобових відростків по обидва боки від зуба розташовані дві суглобові поверхні, обернені вгору і вбік. Нижні суглобові відростки такі, як і в інших хребців, а остистий відросток короткий і товстий (Рис. 3).
Важливе практичне значення має передній горбок поперечного відростка VI шийного хребця, оскільки він розвинений трохи більше, ніж в інших шийних хребців, і попереду від нього проходить загальна сонна артерія (внаслідок цього він дістав назву сонного).
Рис. 4. Грудинний хребець (вигляд збоку):
1 — тіло хребця; 2 — нижня реберна ямка; 3 — нижня хребцева вирізка; 4 — нижній суглобовий відросток; 5 — остистий відросток; 6 — поперечний відросток; 7 — реберна ямка поперечного відростка; 8 — верхній суглобовий відросток; 9 — верхня хребцева вирізка; 10 — верхня реберна ямочка.
Рис. 5. Поперековий хребець (вигляд зверху):
1 — остистий відросток; 2 — нижній суглобовий відросток; 3 — верхній суглобовий відросток; 4 — хребцевий отвір; 5 — тіло хребця; 6 — поперечний відросток.
При пораненні сонної артерії або її гілок необхідно швидко притиснути судину до горбка і тим самим припинити кровотечу.
Грудний відділ хребтового стовпа складається з дванадцяти грудних хребців (vertebrae thoracicae; Рис. 4). На їхніх високих, майже трикутних тілах знаходяться реберні ямки, з якими сполучаються суглобові поверхні головок ребер. Оскільки більшість ребер з'єднуються з тілами двох хребців, то вони мають по дві «неповні» реберні ямки: на верхньому краї хребця — верхню реберну ямку, а на нижньому — нижню, які разом формують «повну» реберну ямку для головки ребра.
Винятком є І грудний хребець, на верхньому краї якого знаходиться «повна» реберна ямка для І ребра, а на нижньому — «неповна» для II ребра. Головними ознаками X, XI та XII грудних хребців є «повні» суглобові ямки на їхньому тілі.
Верхні та нижні суглобові відростки (processus articularis superior et inferior) плоскі, розміщені у фронтальній площині і майже вертикально, а їхні суглобові поверхні обернені відповідно вперед і назад.
Поперечні відростки (processus transversus) знаходяться ззаду від суглобових, дуже розвинені, потовщені на кінцях і мають на передній поверхні суглобову ямку для зчленування з горбком ребра. Слід пам'ятати, що поперечні відростки XI та XII грудних хребців таких ямок не мають.
Остисті відростки (processus spinosus) значно довші, ніж у шийних хребців, і мають тригранну форму; у верхніх грудних хребців розташовані більш горизонтально, у середніх — ідуть майже вертикально вниз, а в нижніх — знов набувають горизонтального напряму.