Комплексні гомеопатичні препарати німецької фірми Heel. Принципи ізопатії

Аллопатію і гомеопатію об’єднує загально клінічний підхід до хворого: розуміння цілісності організму, прагнення вияснити сутність патології, прогнозувати її протікання, оцінити і використати для терапії конституціональні властивості організму, спадковість, клінічні прояви хвороби.

В наш час, коли, не дивлячись на досягнення медицини, росте кількість ускладнень, а багато лікарських засобів проявляють шкідливу побічну дію, в цілому світі все більше цікавляться альтернативними методами лікування, до яких відноситься і гомеопатія. Ця система безпечна і нерідко ефективна там, де не помагають загальновизнані методи лікування.

Гомеопатія – це форма лікарської регулюючої терапії, яка стимулює і нормалізує захисні сили самого організму. Її ціль полягає у впливі на внутрішні процеси саморегуляції організму за допомогою ліків, підібраних строго індивідуально з врахуванням реакцій конкретного хворого.

Взаємодія між організмом і гомеопатичним лікарським засобом відбувається не на хімічному рівні, а на інформаційному, і діяти на організм він буде при умові, якщо підібраний пацієнту по принципу подібності. Організм людини – це цілісна інформаційно-енергетична система, а гомеопатичні засоби діють по фізичним законам і законам квантової фізики як регулятори цієї системи. Гомеопатичні лікарські засоби мають фармакодинаміку, можуть викликати загострення, але не мають побічну дію.

Гомеопатія – один з найбезпечніших методів, який сприяє лікуванню не хвороби, а хворого, - передбачає конституціональні ліки, що здатні ефективно впливати на вроджену схильність до захворювання, і використовує малі дози лікарських речовин, які отримують на основі ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій.

Об’єм виробництва гомеопатичної індустрії за останні 15 років в більшості країнах виріс майже в 10 раз. Кількість виготовлених за кордоном гомеопатичних препаратів на сьогодні складає 5-10 тисяч назв.

Гомеопатія існує вже 200 років. Однак і зараз перед медициною стоять ті ж самі задачі, які намагався вирішити основоположник гомеопатії Самуїл Ганеман – „ лікувати правильно, безпечно, швидко і надійно”. В наш час принцип „не нашкодь” особливо актуальний і потребує використання всіх можливостей гомеопатичного методу лікування.

II. 1)Гомеопатичний метод терапії,

актуальність і можливості.Довший час алопатична і гомеопатична система лікування розвивались самостійно. Кожна з них має досягнення і недоліки. Однак сьогодні вже очевидно, що обидві системи повинні існувати, взаємно збагачуючи одна одну. Шляхи і способи їх зближення різноманітні. Гомеопатія – геніальне відкриття кінця XVIII століття – переходить в XXI століття, зберігаючи свої основні положення, але наповнюючись новим змістом.

Під алопатичною розуміють офіційну, ту, яку вивчають в вищих навчальних закладах всього світу, медицину , яка, як правило, використовує медикаменти для того, щоб боротися проти захворювання або її симптомів відповідно до принципу „ Contraria contraries curantur ”(„ протилежне лікують протилежним ”). Тому даний принцип лікування і називають алопатичним („інша хвороба”).

На відміну від цього підходу, гомеопатія (“подібна хвороба ”) представляє собою терапію, основний принцип якої Самуїл Ганеман сформулював як “Similia similibus curantur” (“подібне лікується подібним”). В даному випадку застосовується мала доза лікарського засобу, який у великій дозі може викликати в здоровому організмі картину, аналогічну хворобі. Гомеопатичний лікарський засіб дає ураженому хворобою організму направлений поштовх і сприяє активації його власних захисних сил.

Гомеопатія як метод терапії надмалими дозами лікарських речовин має ряд безсумнівних переваг:

- виражений терапевтичний та профілактичний ефект;

- дія на рівні всього організму;