Особливості антибактеріальної терапії під час вагітності

Які антибіотики можна застосовувати під час вагітності?

У таблиці 2 представлено розподіл антибактеріальних засобів за категоріями FDA. Як бачимо, жоден з них не може вважатися абсолютно безпечним (щоправда, до категорії А взагалі належить дуже невелика кількість медикаментозних препаратів), так само як не існує таких, які б не можна було призначити за крайньої потреби. Препаратами вибору є засоби категорії В, а застосування представників категорій С та особливо D є небажаним, причому до цього кроку слід вдаватися лише після того, як було використано всі інші можливості.Необхідно прокоментувати графу “Остаточно не встановлено”. До неї ми включили ті препарати, відомості щодо яких у літературних джерелах суперечливі чи відсутні. При цьому у багатьох випадках у дужках наведено найбільш імовірну категорію, тобто ту, до якої препарат чи групу віднесено у більшості доступних авторові джерел інформації. Що ж до решти, то їхню категорію ще взагалі не визначено через брак відповідних досліджень та клінічного досвіду застосування під час вагітності. Інформація, представлена у таблиці 2, є вкрай важливою, і, на нашу думку, надає лікарям можливість для вибору адекватного засобу антибактеріальної терапії у вагітних.

Які саме негативні ефекти на плід справляють антибактеріальні засоби?

Без відповіді на це запитання заклик до лікаря “оцінити співвідношення користь/ризик перед призначенням медикаментозної терапії вагітним” залишається пустопорожнім гаслом. У таблиці 3 узагальнено відомості щодо несприятливої дії антибактеріальних препаратів на плід [2, 6, 11–13, 15, 16]. Найсерйозніші побічні ефекти з боку плода, до того ж доведені у клінічних спостереженнях, притаманні тетрациклінам, аміноглікозидам (найменшою мірою гентаміцину), фторхінолонам та хлорамфеніколу. Існує група препаратів, несприятливий вплив яких на плід людини відомий, але спостерігається досить рідко чи має нетяжкі наслідки (сульфаніламіди, рифампіцин, фузидієва кислота, нітрофурантоїн, нітроксолін, нефторовані хінолони).І, нарешті, негативну дію таких засобів, як триметоприм, метронідазол та кларитроміцин, продемонстровано в експерименті, але не підтверджено у клінічних спостереженнях.

Слід зазначити, що крім специфічних видів побічної дії, можливих лише за вагітності (тератогенна, ембріотоксична, фетотоксична), антибіотики здатні спричиняти у вагітної жінки звичайні ускладнення, причому частота їх збільшується. Так, якщо частота алергічних реакцій на антибіотики у вагітних жінок в анамнезі становила 2,5 %, то під час теперішньої вагітності — 17,7 %, а на сульфаніламіди — відповідно 1,0 % та 7,9 % [8]. Оскільки вагітність як така сприяє розвитку дисбактеріозу, таке ускладнення антибіотикотерапії трапляється у вагітних частіше, ніж у невагітних, а відновити нормоценоз організму до родів виявляється значно складніше.

Отже, антибактеріальна терапія під час вагітності має суттєві особливості. Лікар, який призначає лікування вагітній жінці, бере на себе відповідальність не лише за її здоров’я, а й за здоров’я майбутньої дитини. Сподіваємося, що інформація, запропонована у цій статті, допоможе не лише усвідомити цю відповідальність, а й зробити адекватний вибір антибактеріального засобу.

Табл. 3 Негативний вплив антибактеріальних засобів на плід

Література

[1] Березняков И. Г. Современные принципы ра-зумного применения антибиотиков// Лікування та діагностика. – 2004. – № 1. – С. 11–22.

[2] Дядык А. И., Багрий Л. В., Яровая Н. Ф. Инфекции мочевыводящих путей при беременности. Сообщение 2// Укр. химиотерапевт. журн. – 2000. – № 4. – С. 61–65.

[3] Кулаков В. И. Современные принципы антибактериальной терапии в акушерстве, гинекологии и неонатологии// Акуш. и гин. – 2002. – № 4. – С. 3–6.

[4] Медведь В. Теорія і практика застосування ліків під час вагітності: тривожна дисгармонія// Вісн. фармакол. та фармації. – 2001. – № 7–8. – С. 27–31.

[5] Медведь В. И., Викторов А. П., Левицкий Е. Л. Тератогенное действие лекарств// Фармакол. вісн. – 2000. – № 4. – С. 23–34.

[6] Медведь В. І., Мелліна І. М., Туманова Л. Є. Діагностика, лікування та профілактика пневмоній у вагітних: Методичні рекомендації. – К.: МОЗ України, 2000.