Особливості обстеження і семіотика захворювань органів кровообігу
Хвилинна ємність серця — кількість крові, яка викидається серцем за 1хв, у новонародженого становить приблизно 330 мл, до кінця року близько 1200мл, до 10 років — 2500мл, до 15 років— 3150 мл. Хвилинна ємність на 1 кг маси у дітей першого року в 2—3 рази більша, ніж у дорослого, потім поступово знижується, наближаючись до показників дорослого.
Блукаючий нерв має уповільнюючий і ослаблюючий вплив на серце, симпатичні нерви —прискорюючий та посилюючий.
До двох років переважають впливи симпатичної частини вегетативної нервової системи, далі посилюється вплив блукаючого нерва. У зв'язку з вузькістю міжреберних проміжків серцевий поштовх ледь пальпується в IV міжребер'ї (на 1 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії), після двох років — в V міжребер'ї (по серединно-ключичній лінії).
Межі серця у дітей до двох років
Права — права навкологрудинна лінія
Верхня — II ребро
Ліва — 1,5—2 см назовні від серединноключичної лінії
Межі серця у дітей від 2 до 7 років
Права — дещо до середини від навкологрудинної лінії
Верхня — II міжребер'я
Ліва — 1—1,5 см назовні від серединноключичної лінії
Межі серця у дітей 7—12 років
Права — посередині між правою навкологрудинною лінією і правим краєм грудини Верхня — III ребро
Ліва — по серединноключичній лінії.
Тони серця у здорової дитини звучніші та коротші, ніж у дорослих. У новонароджених визначається маятникоподібний ритм серця (ембріокардія) — однакова тривалість паузи після І тону (систоли) і II тону (діастоли).
Електрокардіографія (ЕКГ) є дуже цінним методом діагностики. На ЕКГ відображуються порушення найважливіших функцій серця.
Для дитячого віку типовий правий тип електрокардіограми. У дітей раннього віку відносно високий зубець Р, низький зубець R і дуже глибокий зубець 5 у першому та другому відведеннях, від'ємний зубець Т у правих грудних відведеннях.
На фонокардіограмі реєструються Іони і шуми серця.
Розмір, форма серця і великих судин визначаються при рентгенологічному дослідженні. Останнім часом застосовуються нові методи дослідження серцево-судинної системи. З них найважливішими є безкровні методи — безперервне протягом 24 год електрокардіографічне обстеження і ультразвукова ехокардіографія.
Ультразвукова ехокардіографія дає змогу обстежити стінки і клапани серця, визначити розширення його порожнини або наявність випоту в перикарді. Вона зовсім не шкідлива і застосовується у новонароджених і дітей різного віку, подекуди може замінити катетеризацію серця.
Катетеризація серця і ангіокардіографія (інвазійні методи) дають змогу простежити за рухом крові в різних камерах серця і допомагають визначити складні природжені пороки серцево-судинної системи.