Особливості обстеження і семіотика захворювань органів кровообігу
Прискорений пульс (p. freguens) спостерігається при збудженні, фізичному навантаженні, при підвищенні температури тіла (прискорюється на 8—10 ударів на кожний градус підвищення температури) недостатності серця, різних захворюваннях. Уповільнений пульс (p. rarus) буває під час сну, при патологічних станах (уремія жовтяниця, черевний тиф, початковий період менінгіту, травма мозку, підвищення внутрішньочерепною тиску, отруєння наперстянкою та ін.). Малий пульс (p. parvus) буває при зниженні артеріального тиску, стенозі отвору аорти; напружений, твердий пульс (p. durus) — при підвищенні артеріального тиску. Швидкий, і високий пульс (p. celer et altus) спостерігається при недостатності аортальних клапанів.
У дітей часто визначається дихальна аритмія — прискорення пульсу на вдиху і уповільнення на видиху. Можуть з'являтися позачергові скорочення серця (екстрасистоли) при його захворюваннях або інтоксикаціях.
У разі стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору спостерігається миготлива аритмія, яка характеризується повним порушенням ритму (пульсові хвилі різної величини виникають через різні проміжки часу).
Можуть з'являтися приступи пароксизмальної тахікардії, коли частота пульсу досягає 200 за 1 хв, тримаючись на такому рівні від кількох хвилин до кількох годин і днів.
При тяжких захворюваннях міокарда визначають переміжний пульс (p. alternans) для якого характерним є правильне чергування великих і малих пульсових хвиль.
Пульс у дітей частіший, ніж у дорослих, дуже лабільний. Частота його тим вища, чим молодша дитина, з великими коливаннями, що зумовлюються криком, м'язовими рухами, прийманням їжі тощо.
За Η. Φ. Філатовим, частота пульсу у дітей до 6 років вища за 100, а у тих, кому більше 6 років, — менша за 100. У дітей грудного віку пульс дорівнює приблизно 140, на другому році життя — 120, до 16 років — 80 за 1 хв.
На одне дихання припадає 3,5—4 скорочення серця.
Частоту пульсу у дітей грудного віку визначають у стані спокою, краще під час сну, причому не тільки на променевій артерії, а й у ділянці незакритого переднього тім'ячка, на сонній, висковій та стегновій артеріях.Артеріальний тиск у дітей першого року життя порівняно низький через меншу нагнітальну силу серця, ширший просвіт судин і більшу піддатливість артеріальних стінок. У новонародженого максимальний артеріальний тиск у середньому становить 9,9 — 9,3 кПа (74—70 мм рт. ст.), в однорічних він піднімається до 10,7— 11,3 кПа (80—85 мм рт. ст.). Мінімальний тиск становить 2/3 або 1/2 максимального. Максимальний тиск (в мм рт. ст.) після року приблизно визначають за формулою В. І. Молчанова:
80 + η,
де η — кількість років дитини.
Артеріальний тиск у дітей також дуже лабільний. У горизонтальному положенні, особливо під час сну, він знижується, фізичне чи психічне навантаження спричинює його підвищення. При підозрі на природжений порок серця або вади судин необхідно вимірювати артеріальний тиск на верхніх та нижніх кінцівках.
Кровообіг у новонароджених здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих. Швидкість кровотоку у новонароджених становить 12 с, у трирічної дитини — 15 с, у дорослого — 22 с.
Кількість циркулюючої крові в однорічних дітей у середньому становить 88 мл/кг маси, у старших — 70 мл/кг (за методом з синім Еванса).
Ударна ємність серця у новонародженого невелика, але в зв'язку з більшою частотою скорочень серця забезпечує потреби підростаючого організму.