Порушення ліпідного обміну
Такі фібропластичні процеси структурно змінюють атероми і фіброатероми і приводять до виникнення ускладнених ушкоджень - тип VI, до яких належить кальцифікація (атерокальциноз) та виразкування бляшок. Такі ускладнення можуть призвести до виникнення ліпідної емболії, тромбоз)?, тромбоемболії та оклюзії судин, до розриву судин, новостворених по периферії атероми та виникнення інтрамурального тромбозу і крововиливів. Еволюція бляшки в найбільших артеріях може закінчитися проривом у медію і формуванням атеросклеротичної аневризми (найчастіше, дистальної частини аорти, нижче місця відходження ниркових артерій).
Профілактика атеросклерозу (гіперхолестеринемії).
1 шлях - споживання холестерин}' в межах добової норми - 300 мг.
j
2 шлях - включення в дієту продуктів, багатих поліненасиченими жирними кислотами (риб, морська капуста).
3 шлях - помірне фізичне навантаження, яке сприяє збільшенню ЛПВЩ в крові.
4 шлях - медикаментозне лікування гіперліпопротеїнемій.
Порушення обміну жирів у жировій тканині частіше всього проявляється розвитком ожиріння, яке виникає при патологічному надлишку тригліцеридів в організмі. Розрізняють: 1) первинне і 2) вторинне ожиріння.
Первинне ожиріння — це хвороба, в основі якої лежить порушення адипоцитарно-гіпоталамічних інформаційних взаємозв'язків, при яких відбувається встановлення більш високого вихідного рівня точки масостату (ліпостату).
Ліпостат - умовна назва системи, яка контролює постійність ваги тіла Центральною контролюючою ланкою у цій системі є гіпоталамус. Ліпостатичний гомеостаз забезпечується шляхом прямих і зворотних сигнальних взаємодій між гіпоталамусом і жировою тканиною з 1 гормонами, а також між гіпоталамусом і ШКТ із його ентериновою гормональною системою.
Ключовим механізмом розвитку первинного ожиріння є конкретні порушення гормонального зв'язку між жировою тканиною і гіпоталамусом, що було, встановлено тільки в 90 роках XX століття. Тому для розвитку ожиріння не зовсім підходить жартівливий вислів Р.Котрана, якій назвав такій стан "синдромом подвійного не вставання”, тобто відмова хворого вчасно встати із-за стола із їжею та покинути крісло чи диван з ціллю активного відпочинку.
Вторинне ожиріння - це синдром, який виникає в організмі при розвитку тих чи інших розладів, які підсилюють накопичення і послаблюють темпи використання тригліцеридів на фоні початково нормальних сигнальних взаємовідношень між адипоцитами та гіпоталамусом.
Слід пам'ятати, що ожиріння не тільки приносить косметичний, психо¬логічний і фізичній дискомфорт, а і є причиною скорочення життя, підвищення смертності, яка серед людей із підвищеним індексом маси тіла, зростає в середньому на 50%.
Індекс маси тіла визначають за формулою: М:ІД де
М - маса тіла у кг, L - ріст людини у м.
Підраховано, що мінімальна смертність спостерігається при значеннях індексу маси тіла в межах 23-25 кг/м2. Поряд з цим, в діапазонах нижче 20 кг/м2 і вище ЗО кг/м2 смертність швидко зростає, Так, у чоловіків перших 10% надлишкової ваги обертаються підвищенням смертності на 14%, при 20% надлишкової ваги - на 25%, а при 30% - на 42%.
В середньому, ожиріння вкорочує життя людини на 8-10років. Французи говорять, що людина риє собі могилу ложкою та виделкою, або власними щелепами.