Псоріатична артропатія
- Одночасний (“вісьовий”) артрит усіх трьох суглобів окремих пальців з їх дифузним припуханням (“пальці-сосиски”). Характерно для 35 – 42 % пацієнтів.
- Розсереджене ураження декількох міжфалангових і п’ясткофалангових (плеснофалангових) суглобів: на одному пальці – дистального, на іншому – проксимального тощо. У 10-12 %.
- Мутилюючий (спотворюючий) артрит, що уражає переважно суглоби кистей. У результаті прогресуючої деструкції суглобів і остеолізу відбувається вкорочення пальців, їх викривлення, розвиваються різні девіації (типова деформація – “пальці, розвіяні вітром”), різноспрямовані згинальні і розгинальні контрактури. Діагностується у 5% хворих.
- Псевдоподагричний варіант із гострим початком і ураженням І-го плеснофалангового суглоба. Подібність додає гіперурикемія, яка виникає при поширеному псоріазі внаслідок оновлення епідермальних клітин і посиленого утворення пуринів із клітинних ядер.
- Спондилоартричний варіант. Рідко проявляється клінічно, оскільки зачіпляє невеликі ділянки хребта і незначно порушує його функцію.
- ПА частіше перебігає як моно- чи олігоартрит крупних суглобів та сакроілеїт і має значну клініко-рентгенологічну подібність до РА.
2. Ураження нігтів.
У 50-80% як еквівалент псоріатичних фокусів на шкірі, діагностується “нігтьовий псоріаз”. Характерна дистрофія нігтьових пластинок (“керосинові плями”), оніхолізис, (втягнення і атрофія нігтьових пластинок), “наперстковидна” втиканість нігтів, характерні зміни латерального відділу вільного краю нігтів (потемніння, брудно-сіре забарвлення), піднігтьовий гіперкератоз у вигляді горизонтальних гребенів, оніхогрифоз.
3. Ураження шкіри. Головним проявом і діагностичною ознакою є псоріатичні бляшки. Вони уявляють собою чітко відмежовані від здорової шкіри папули рожевого кольору від 2-3 мм до 1-2 см в діаметрі, вкриті сріблясто-білими лусочками. Їх зіскоб надає бляшкам вигляду “стеаринових” плям і може викликати точкову кровотечу (симптом “кровавої роси”).
Псоріатична артропатія може поєднуватися з ураженням очей (ірит, іридоцикліт, передній увеїт), урогенітальною патологією. При злоякісному перебігу псоріатичної артропатії можливі висока лихоманка гектичного типу з остудою, прогресуюче схуднення, алопеція, збільшення лімфатичних вузлів, особливо здухвинних. З внутрішніх органів частіше зустрічається ураження серця за типом міокардиту, характерним є гепатит, гломерулонефрит, при тривалому перебізі – амілоїдоз нирок.
Діагностика. При шкірному псоріазі трактування ураження суглобів не викликає сумнівів. Якщо висипань на шкірі немає, то, аналізуючи нозологію периферичного артриту, слід врахувати особливості суглобового синдрому, вказівки на псоріаз в анамнезі чи його наявність у кровних родичів.
Діагностичні критерії ПА (Mathies H., 1974).
1. Ураження дистальних міжфалангових суглобів кистей.
2. Одночасне ураження п’ястково-фалангового, проксимального і дистального міжфалангових суглобів (“вісьове ураження”).
3. Раннє ураження суглобів ступнів, включаючи великий палець.
4. Болі в п’ятках (підп¢ятковий бурсит, торзалгія).
5. Наявність псоріатичних фокусів на шкірі чи типове ураження нігтів, що підтверджено дерматологом.
6. Псоріаз у близьких родичів.