Псоріатична артропатія

Ступені активності характеризують запальний процес як у ділянці суглобів, так із боку інших органів і визначаються за критеріями, запропонованими А.И.Нестеровым и М.Г.Астапенко для ревматоїдного артриту.

1) Мінімальний ступінь активності – проявляється незначними болями при рухах, ранкова скутість відсутня чи її тривалість не перевищує 30 хв. ШОЕ до 20 мм/год. Температура тіла нормальна. Ексудативні прояви в ділянках суглобів відсутні або слабко виражені. ІНші запальні симптоми не виявляються.

2) Помірний ступінь активності – болі у спокої і при рухах. Ранкова скутість триває до 3 год. У ділянках суглобів відзначаються помірні, але стійкі ексудативні симптоми. ШОЕ у межах 20-40 мм/год. Значний лейкоцитоз, зсув формули вліво. Температура субфебрильна.

Таблиця 5.18.

Класифікація псоріатичного артриту

3) Максимальний ступінь активності – сильні болі у покої і при рухах. Ранкова скутість триває більше 3 год. Виражені ексудативні явища в ділянках суглобів і періартикулярних тканин. Значне підвищення показників гострофазових білків.

Класифікація МКХ-10

М 07 Псоріатичні та ентеропатичні артропатії

М 07.0 Дистальна міжфалангова псоріатична артропатія (L 40.5)

М 07.1 Псоріатичний артрит (L 40.5)

М 07.2 Псоріатичний спондиліт (L 40.5)

М 07.3 Інші псоріатичні артропатії (L 40.5)

Приклади формулювання діагнозу.

1. Псоріатична артропатія, тяжка форма, поліартритичний варіант із системними проявами (амілоїдоз нирок, ХНН термінальна). Поширений вульгарний псоріаз, прогресуюча стадія. Активна фаза, активність ІІІ, стадія ІІІ, ФНС ІІ.2. Псоріатична артропатія, звичайна форма, дистальний варіант, без системних проявів. Обмежений вульгарний псоріаз, стаціонарна стадія. Активна фаза, активність ІІ, стадія ІІІ. ФНС І.

3. Псоріатична артропатія, тяжка форма, спондилоартритичний варіант із системними проявами ( аортит, лівобічний передній увеїт). Долонно-підошвенний пустульозний псоріаз, прогресуюча стадія. Активна фаза, активність ІІІ, стадія ІІБ. Двобічний сакроілеїт IV стадії, множинні синдесмофіти. ФНС ІІІ.

Клініка.

1. Суглобовий синдром.

ПА відрізняється дебютним різномаїттям та непередбачуваністю перебігу.

Розрізняють декілька типових для ПА форм суглобового синдрому.

- Поліартрикулярне запалення дистальних міжфалангових суглобів. Шкіра над ними набуває бузкового кольору, що у поєднанні з набряклістю викликає “редископодібну” дефігурацію кінцевих фаланг. Характерна для 5-10% хворих.