Харчова алергія у дітей та її дієтотерапія

- обтяжена спадковість по атопії (батьки, рідні брати і сестри, інші члени сім’ї);

- харчування в сім’ї, де є дитина з харчовою алергією;

- коли до дієти був введений специфічний продукт;

- серед симптомів основними є: відраза до їжі, локальні симптоми в роті або навколо рота, коліка, біль у животі, періодична нудота, інколи хронічна діарея (можливо з кров’ю), погане самопочуття.

Велике значення в діагностиці має ведення батьками харчового щоденника дитини. Досить часто діагноз може бути поставлений при його ретельному аналізі.

При фізикальному обстеженні хворого виявляються абдомінальні симптоми (метеоризм, чутливість і болі при пальпації), затримка росту, шкірні симптоми (екзема, висипання), можливі респіраторні симптоми у вигляді кашлю, свистячого дихання.

Лабораторними ознаками харчової алергії виступають:

- підвищення загального IgE у порівнянні з нормальним рівнем для відповідного віку;

- наявність специфічного IgE на певні харчові алергени;

- підвищення еозинофілів у крові.Шкірні проби з харчовими алергенами обов’язково включаються в план обстеження при підозрі на харчову алергію, проте їх інформативність не завжди очевидна. По-перше, має значення вік дитини; по-друге, позитивний результат шкірного тесту слід очікувати лише при IgE-залежній харчовій алергії. Реакції, що протікають за участю інших імунопатологічних механізмів, можуть супроводжуватися негативними шкірними тестами. Не виключені хибно-негативні і хибно-позитивні результати шкірних тестів з харчовими алергенами. Крім того, у випадках, коли шкіра не є шоковим органом алергії на продукти, тест може бути негативним.

Найбільш інформативними вважають провокаційні тести. Однак вони можуть викликати тяжку системну реакцію і мають проводитися в умовах спеціалізованого стаціонару, тому потреба в них виникає дуже рідко.

Останнім часом використовують радіоалергосорбентний тест та імуноферментний аналіз для визначення специфічних IgE-антитіл до харчових алергенів.

Гастроінтестинальну алергію в дитинстві слід диференціювати з:

недостатністю лактози в тонкому кишківнику — пацієнти страждають від діареї, абдомінальних болей, судом після прийому молока. Ферментний дефіцит лактози можна визначити за допомогою тесту на толерантність до лактози;

муковісцидозом — у ранньому дитинстві діарея при муковісцидозі може маскувати гастроінтестинальну алергію.

Патофізіологічні та діагностичні ознаки муковісцидозу:

- дефіцит ензимів підшлункової залози,

- прогресуючі хронічні обструктивні, інфекційні та деструктивні захворювання легень,

- підвищення хлоридів у поті (тест на визначення хлоридів у поті є діагностично значущим),

- у випадках складностей у постановці діагнозу його верифікація проводиться за допомогою ДНК-діагностики;целіакією, яка може бути класифікована як аутоімунне захворювання, не пов’язане з синтезом IgE-антитіл.