Харчова алергія у дітей та її дієтотерапія

- обтяжена полігенна спадковість;

- наявність IgE-залежного механізму;

- сполучення різних імунопатологічних реакцій;

- порушення місцевого імунітету, особливо здатності IgA утворювати імунні комплекси;

- зниження активності фагоцитозу;

- порушення морфо-функціонального стану шлунково-кишкового тракту;

- дефіцит пептидаз;

- дефект М-клітин;

- проходження через печінковий бар’єр;

- зниження функціональної активності підшлункової залози;

- порушення мікробіоценозу кишківника.

Печінка є одним з основних ефекторних органів фагоцитарної мононуклеарної системи. Вона бере участь у захопленні та елімінації антигенів кишкового походження. Харчова алергія може виникнути в тому випадку, коли великі білкові молекули або їх частинки проходять крізь печінковий фільтр, зберігаючи свої антигенні властивості.

Масивному надходженню антигенів із кишківника в мікроциркуляторне русло сприяє зниження функціональної активності підшлункової залози, зниження кислотності шлункового соку, заселення кишківника патогенними мікроорганізмами. Розвиток алергічних реакцій при дисбактеріозі пов’язують з посиленим розмноженням гістаміногенної флори, яка шляхом декарбоксилювання харчового гістидину збільшує кількість гістаміну в організмі. Має значення також зменшення продукції гістамінази ушкодженою оболонкою кишки. Крім того, підвищена проникність стінки тонкої кишки дозволяє всмоктуватись великій кількості гістаміну з подальшим включенням у процес кровообігу.

Харчові алергени

Найбільш поширеними харчовими алергенами у дітей є коров’яче молоко, курячі яйця, риба і продукти моря, м’ясо (особливо холодної обробки). У таблиці 1 наведено частоту харчової алергії на певні продукти в залежності від віку дитини.

Досить розповсюдженою і серйозною проблемою гастроінтестинальної алергії в дитинстві є непереносимість протеїну коров’ячого молока через те, що це — перший і найбільш масивний за експозицією алерген. У подальшому тригерами виступають протеїни сої, курячих яєць, риби, гороху тощо. Алергія на молоко зазвичай проходить самостійно і досить рідко зустрічається після 2–3 років. Інші харчові продукти спричиняють непереносимість набагато довше. Серед білків коров’ячого молока найбільшим потенційним алергеном виступає термостабільний b-лактоглобулін. Він не міститься в материнському молоці. Проте алергію можуть викликати десятки інших антигенів, присутніх у коров’ячому молоці.

Етіологічні фактори клінічних проявів харчової алергії у дітей залежно від їх алергізуючої активності можна згрупувати таким чином:

висока алергенність: коров’яче молоко, риба, яйця, куряче м’ясо, суниці, малина, полуниці, чорна смородина, ожина, виноград, ананас, диня, хурма, гранат, цитрусові, шоколад, кава, какао, горіхи, мед, гриби, гірчиця, томати, морква, буряк, селера, пшениця, жито;

середня алергенність: свинина, індичка, кролик, картопля, горох, персики, абрикоси, червона смородина, банани, перець зелений, кукурудза, гречка, журавлина, рис;слабка алергенність: конина, баранина (нежирна), кабачки, патисони, редька, гарбуз світлих тонів, яблука зеленого та жовтого кольору, біла черешня, біла смородина, аґрус, слива, мигдаль, зелені огірки.