Специфічні заходи з паблік рилейшнз

Для того щоб запобігти погіршанню своєї власної репутації, протягом усього терміну дії франшизи франчайзер ретельно кон¬тролює якість товарів (послуг) і умови ведення комерційної дія¬льності.

Франчайзі регулярно оплачують право використовувати тор¬гову марку франчайзера і, зрозуміло, всі товари та послуги, які він надає.

Фахівці розробили таку класифікацію франшиз:

• виробник - роздрібний продавець. Виробник - франчай¬зер, а роздрібний торговець, що продає товари безпосередньо споживачеві, - франчайзі;

• виробник - оптовий продавець. Найпоказовіший приклад франшизи такого типу - це компанії безалкогольних напоїв, які продають ліцензії на виробництво напоїв незалежним виробникам;

• оптовик - роздрібний продавець. Останнім може бути коо¬ператив незалежних продавців, який і є в цьому разі франчайзе¬ром: усі роздрібні продавці, які входять до кооперативу, згідно з контрактом зобов'язані купувати товари через кооператив. Або це може бути незалежний оптовий продавець, що продає свій то¬вар окремим роздрібним продавцям;

• ліцензіар - роздрібний продавець. Франчайзер, який не обов'язково має бути виробником, може бути власником торгової марки, торгового імені, які продаються франчайзі. При цьому бі¬знес кожного франчайзі функціонує на підставі схеми, розробле¬ної франчайзером. Існує безліч прикладів франшиз цього типу - від мережі ресторанів швидкого обслуговування до послуг у сфе¬рі побуту.

Керування кризою. Теоретики паблік рилейшнз однозначно визнають, що одне з провідних місць у сфері паблік рилейшнз належить діяльності з прогнозування, запобігання та ліквідації криз, коли вони виникають. Цілі кризового менеджменту поля¬гають у з'ясуванні причин виникнення кризи, у швидкому при¬пиненні кризи або принаймні зменшенні втрат та відновленні до¬віри після закінчення кризових явищ. Те, як підприємство по¬долає кризу, визначить його імідж на багато років наперед.

Будь-яке підприємство, що дбає про свою репутацію, повинно готувати себе до можливої кризи. Перевірка готовності відбуває¬ться за такою структурно-логічною схемою:

• які найбільш імовірні типи криз можуть статися на підпри¬ємстві;

• якими можуть бути наслідки кризи для самого підприємства, фізичної безпеки працівників та місцевих жителів;

• чи має підприємство методику подолання кризи та виходу із надзвичайних ситуацій;

• хто із працівників може зробити найбільше для подолання кризи і де його можна знайти;

• як з ним (ними) зв'язатися в позаробочий час;

• чи достатньо цим людям професійної підготовки, чи треба навчати їх додатково;

• чи буде спроможне підприємство негайно після виходу з кризи повідомити про уроки, які винесено ним з цієї кризи.

Більшості кризових ситуацій властиві однакові проблеми: не¬сподіваність, брак інформації, ескалація подій, утрата контролю, зростання уваги ззовні, параліч свідомості, паніка.

Фахівці виокремлюють такі крайнощі в поведінці керівництва за кризової ситуації. Одні роблять вигляд, нібито нічого не трапилось, інші - займають агресивну позицію, відмовляючи в будь-якій ін¬формації. Служба паблік рилейшнз має знайти своє місце за най¬складніших обставин. Основним принципом комунікацій є недопу¬стимість замовчування події. Сучасні ефективні комунікації завжди будуються за принципом надання достовірної та повної інформації («скажи все, і скажи це швидко!», як кажуть американські фахівці).