Маркетинговий комплекс підприємства: напрямки його вдосконалення

великий час на збір і обробку;

дороговизна інформації;

сама фірма не завжди може зібрати всі необхідні дані.

Вторинна інформація - це дані, зібрані раніше для цілей, відмінних від цілей конкретного маркетингового дослідження. Джерела вторинної інформації поділяються на внутрішні (документація фірми: бюджети, звіти, рахунки, й ін.) і зовнішні.

Основними джерелами зовнішньої вторинної інформації є:

публікації національних і міжнародних офіційних організацій;

публікації державних органів, міністерств, організацій;

публікації торгово-промислових палат і об'єднань;

збірники статистичної інформації;

звіти і видання галузевих фірм і спільних підприємств;

книги, повідомлення в журналах і газетах;

публікації навчальних, науково-дослідних, проектних інститутів і суспільно-наукових організацій, симпозіумів, конгресів, конференцій;

прайс-листи, каталоги, проспекти й інші фірмові публікації;

матеріали консалтингових організацій.

Переваги вторинної інформації:

дешевша в порівнянні з первинною інформацією;

можливість зіставлення декількох джерел;

швидкість одержання в порівнянні зі збором первинної інформації.

Недоліки:

неповнота;

старіння інформації;

іноді невідома методологія збору й обробки;

неможливість оцінити вірогідність.

Недоліки вторинної інформації обумовлені, насамперед , тим, що спочатку ця інформація збиралася для цілей, відмінних від цілей конкретного маркетингового дослідження. Отже, для оцінки надійності вторинних даних варто відповісти на п'ять основних питань: