Генезис меркантилізму
Пeршим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У За-хідній Європі він зародився вже у XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалі-зму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробниц-тва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст. До того в окремих містах уз-бережжя Середземного моря можна було спостерігати лише деяке зародження капіталістичних відносин. Велике значення для формування капіталістичного способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу. Воно було пов'я-зане з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних виробників, поневоленням колоній, работоргівлею, державними позичками, податковою си-стемою, протекціонізмом. Ці насильницькі заходи проводилися при активній під-тримці держави.
Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Початок формування останнього поклали великі географічні відкриття XV—XVI ст. Після відкриття Америки і морського шляху навколо Аф-рики почалося небувале зростання зовнішньої торгівлі країн Західної Європи. Дрібне товарне виробництво не могло задовольнити зростаючий попит на про-мислові вироби. Назріла необхідність створення капіталістичних підприємств, які могли б поставляти великі партії товарів на експорт. З'явилися великі майс-терні, що працювали під контролем капіталістів (проста корпорація). Запрова-джений розподіл праці обумовив перетворення капіталістичне організованих майстерень у мануфактури.
Велику роль у виникненні капіталістичного виробництва відіграв торговий капітал, який у період розкладу феодального способу виробництва був панів-ною формою капіталу. Світова торгівля призвела до зосередження величезних багатств у окремих осіб, перш за все, купців і монопольних торговельних компа-ній. Торговий капітал підпорядковував дрібних виробників і одночасно сам про-никав у сферу виробництва.
Разом з капіталізмом виникла і розвивалася буржуазна економічна думка. Розклад феодального устрою, розвиток товарно-грошових відносин, зародження капіталістичного укладу зачіпали інтереси усіх верств населення і надавали питан-ням економічного розвитку у період пізнього феодалізму більшого значення. Лікві-дація монополії церкви у сфері ідеології, зростання наукових знань створили спри-ятливі умови для вивчення і узагальнення явищ економічного життя. З'явилося ба-гато економічної літератури, що ставила своєю головною метою визначення харак-теру та завдань економічної політики.
Меркантилізм як перша теоретична розробка капіталістичного способу виробництва виник на основі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу і вирішував практичні питання прискорення цього процесу. Намагаю-чись перебороти гострі економічні суперечності, які породжував розклад фео-дальної системи, дворянський абсолютизм у Франції, Росії та в інших країнах Західної Європи намагався форсувати торгівлю і промисловість меркантилістсь-кими методами, щоб усунути економічну обмеженість феодалізму шляхом роз-витку мануфактурної промисловості.
Меркантилізм відображав інтереси торгової буржуазії, і саме тому
Голландія, яка у XVII ст. досягла надзвичайного розквіту та збагачення, розви-ваючи судноплавство, зовнішню торгівлю та колоніальну експансію, була прого-лошена ідеалом меркантилізму. Меркантилісти закликали вчитися у Голландії і поступово на цей шлях ставала Англія, Франція, Португалія,
Іспанія.
Отже, меркантилізм не був випадковим явищем в історії економічної дум-ки Європи. Він мав реальну базу, відзначався практицизмом і вирішував актуа-льні проблеми свого часу.
Мислення меркантилістів різко відрізняється від економічних поглядів ан-тичного світу. Керівним принципом останнього переважно був арістотелівський поділ господарства на економіку і хрематистику. Економіка оцінювалась позити-вно, а хрематистика всіляко засуджувалася, або, у крайньому випадку, допуска-лася як неминуче лихо. У центрі уваги меркантилістів постає саме хрематистика — «породження» грошей грошима. Вони шукають зв'язок між господарськими явищами, але шукають його у тому вигляді, у якому він виступає на поверхні явищ, у сфері обігу. І це було обумовлено особливістю епохи, коли меркантиліс-ти вступили на історичну арену.
Меркантилізм належить до тієї епохи, коли капіталістичне виробництво робило свої перші кроки і не охоплювало ще всього народного господарства. Домінуючою сферою діяльності капіталу був товарний обіг, у виробництві пану-вали ще феодальні відносини. Це домінування торгового капіталу позначилося на теоретичних концепціях меркантилістів.Предметом дослідження у меркантилістів є сфера обігу. Навіть сам тер-мін меркантилізм походить від італійського слова «mercante» — купець. Метод дослідження меркантилістів — збір і описання фактів, що спостерігаються, та часткова їх класифікація, тобто метод від конкретного до абстрактного, який є неминучим у період виникнення науки. Основне завдання — суто практичне — обгрунтувати меркантилістську економічну політику. Оскільки буржуазна полі-тична економія знаходилася у дитячому стані, у теоретичному плані мерканти-лізм був нерозвинутим. Меркантилісти не дали і не могли дати розгорнутої тео-рії капіталізму, не аналізували його закони і категорії, а трактували переважно питання економічної політики і вирішували їх конкретно, практично.