Менеджмент - наука управління

управлінських аспектах фундаментальних суспільних наук, у межах яких досліджуються проблеми управлін¬ня суспільним виробництвом {економічна теорія, філо¬софія, макроекономіка), а також наук, що досліджують загальні закони управління (кібернетика, теорія систем та ін.);

конкретних науках про окремі сторони і функції управління (економіка підприємства, комерційна ді¬яльність, маркетинг та ін.);

теорії кооперативного менеджменту, яка досліджує власні закономірності управління громадсько-масового і господарською діяльністю споживчої кооперації.

Наука управління суспільним виробництвом, части¬ною якої є управління кооперативним господарством, виникла на межі суспільних наук та прикладних сфер знань і на відміну від інших наук досліджує та розроб¬ляє шляхи комплексного впливу на суспільне вироб¬ництво, не підміняючи при цьому зазначені науки, а об'єднуючи їхні методи на основі аналізу і синтезу еле¬ментів системи управління.

Оскільки відносини управління виникають між людь¬ми в процесі виробничої діяльності, вони по своїй суті є суспільними. Тому менеджмент як наука належить до класу економіко-організаційних наук.

Предметом (об'єктом вивчення) науки управління (менеджменту) є суспільні відносини, що виникають між людьми у процесі виробництва, обміну та спожи¬вання матеріальних благ (послуг) з приводу погоджен¬ня та координації спільних дій для досягнення окрес¬лених цілей, тобто відносини управління. Відносини управління виступають похідними від виробничих, еко¬номічних відносин людей, є надбудовного категорією над економічним базисом. Характер відносин управлін¬ня, процеси формування і розвитку їх, зумовлені харак¬тером виробничих відносин та формами власності на за¬соби виробництва

Управління кооперативним господарством (коопера¬тивний менеджмент) є складовою частиною управління суспільним виробництвом, а його предметом є відносини управління, що виникають у різних галузях, ланках і на різних рівнях споживчої кооперації, а також закони і закономірності розвитку їх. Оволодіння наукою менедж¬менту озброює органи управління знаннями, що забез¬печують можливість розробки науково обгрунтованих форм, методів, прийомів, систем управління, а також рекомендацій для вирішення конкретних організаційно-управлінських проблем.

Загальним методом менеджменту як науки є діалек¬тичний підхід, що дав змогу правильно вирішувати пи¬тання удосконалення форм та методів управління ви¬робництвом в умовах мінливих економічних ситуацій, передбачає вивчення окремих аспектів, елементів та зв'язків системи управління. Це здійснюється за допо¬могою методів спостереження, моделювання, аналізу, синтезу та узагальнення, індукції і дедукції та ін.

Спеціальні методи пізнання поділяють на дві групи: а) методи збирання та первинної обробки конкретних даних (інформації). Це різноманітні прийоми та фор¬ми анкетування, інтерв'ю, вибірка статистичних та ін¬ших даних, групування їх, побудова динамічних рядів, графічних зображень, розрахунок середніх. Важливу роль у досягненні надійних кінцевих результатів віді¬грає якість звітності, анкет, достовірність заповнення (змісту) їх;б) методи вивчення, оцінки та узагальнення добутої інформації з погляду управлінських відносин (підготов¬ка рішень, характеристика кадрів управління, узагаль¬нення передового досвіду, стимулювання праці та ін.). До найбільш поширених методів наукових досліджень в управлінні належать перехід від вивчення конкретних фактів і цифр до узагальнення та виявлення найбільш суттєвих причинно-наслідкових зв'язків усередині самої системи управління, а також між цією системою і соціально-економічними процесами, що перебувають під впливом її; оцінка форми таких зв'язків, класифікація факторів, які стимулюють або, навпаки, гальмують вплив на розвиток їх, що відповідно позначається на кінцевих результатах. Останнім часом значного поширен¬ня набули математичні методи балансових, оптимізаційних та інших розрахунків, а також економіко-математичне моделювання, яке дає змогу досить точно від¬творити основні якісні та кількісні характеристики поведінки (розвитку) суб'єкта і об'єкта управління у відносно простому та зручному для аналізу вигляді. Використання математичних методів та моделей у по¬єднанні з швидкодіючою технікою (ЕОМ, міні ЕОМ та ін.) значно підвищує ефективність і продуктивність пра¬ці вчених, скорочує строки проведення досліджень, під¬вищує точність і надійність висновків. Широко застосо¬вуються економічні експерименти, які дають можливість перевіряти на практиці та уточнювати теоретичні роз¬робки і гіпотези про нові методи і форми управління, перш ніж поширювати їх на всю господарську систему.

Комплексний підхід передбачає вивчення досліджу¬ваних явищ в їх зв'язку з різними методами, які засто¬совуються не тільки цією, а й іншими науками, що вивча¬ють ці самі явища.