Організація як основа менеджменту, cистема менеджменту на сучасному підприємстві, роль менеджера в управлінні

Як видно з викладеного вище, менеджмент виникає там, де потрібно узгоджувати дії декількох осіб. Тобто спочатку треба мати організацію, а потім потрібно створювати механізми керівництва людьми, з яких складається організація. Але феномен організації не такий вже й простий, як може здатися на перший погляд.

На сьогодні найбільш поширеним є таке її визначення: "Організація — це узгоджена система свідомо координованої діяльності або взаємодія двох чи більше людей для досягнення спільної мети". Його запропонував ще в 1938 році Честер Барнард, президент "Нью-Джерсі белл телефон". Це визначення зберігає своє значення і досі.

Цілком зрозуміло, що для свого існування організація має відповідати принаймні трьом критеріям:

* готовності двох чи більше людей спільно працювати;

* існуванню однієї або декількох спільних цілей (бажаний результат, кінцевий стан);

* обмін інформацією.

Здається, в цих критеріях немає нічого складного, але про них нерідко забувають. Особливо порушується такий критерій, як обмін інформацією. Часто буває така ситуація, коли підрозділ чи навіть окремий працівник вважає інформацію своєю власністю і не усвідомлює, що така позиція руйнує організацію.

Варто звернути увагу на два типи організацій: формальні та неформальні.

Формальні організації — офіційно зареєстровані підприємства, інституції, фірми, що мають документально зафіксовані назву, адресу, розрахункові рахунки у банку, склад персоналу і здійснюють свою діяльність відповідно до засновницьких документів.

Неформальні організації — групи людей, між якими відносини встановлюються спонтанно, без намірів досягти певних цілей, але люди в них вступають у взаємодію один з одним регулярно. Неформальні організації виникають переважно в рамках формальних організацій, а також за їх межами.

Складні організації — організації, що мають набір взаємозалежних цілей.

У свою чергу, кожен з типів організацій має свою внутрішню класифікацію, яка виходить за межі предмета даної книги. Тому менеджерам завжди треба зважати на те, в якому типі організації вони працюють. Але незалежно від типів існують загальні характеристики організацій:

1) ресурси (люди, капітал, матеріали, сировина, енергія, інформація);

2) залежність від навколишнього середовища (споживачі, постачальники, уряди, профспілки, акціонери, законодавчі акти та ін.);

3) горизонтальний поділ праці — розподіл великого обсягу роботи на численні невеликі спеціалізовані завдання, що дає змогу організації виготовляти продукції значно більше й продуктивніше, ніж коли б така сама кількість людей працювала самостійно;

4) підрозділи — окремі частини організації, що об'єднують групу людей, які виконують специфічні конкретні завдання, досягають особливих цілей як складових загальних цілей організації;

5) вертикальний поділ праці — виокремлення спеціалізованої діяльності для координації дій, пов'язаних із горизонтальним поділом праці;

6) управління — особлива діяльність певної групи людей для узгодження і координації дій усіх співробітників в ім'я продуктивного досягнення встановлених цілей.