Основи фінансового менеджменту

організація комерційного розрахунку і внутрішньогосподарського підряду — визначає показники комерційного розрахунку і внутрішньогосподарського підряду, розраховує їхню величину, здійснює організацію;

проведення кредитної політики;

здійснення валютної політики;

формування фінансової документації (банківської, статистичної і т.п.);

аналіз фінансового стану господарського суб’єкта і ефективності використання фінансових ресурсів, фінансових заходів;

контроль за виконанням планових фінансових показників.

До фінансового менеджера пред'являються визначені кваліфікаційні вимоги, тобто що він повинен знати і що він повинен уміти робити. Ці вимоги становлять кваліфікаційну характеристику працівника, що звичайно додається до його посадової інструкції.

Фінансовий менеджер повинен знати теорію фінансів, кредиту і фінансового менеджменту, бухгалтерський облік, чинне законодавство України в галузі фінансової, кредитної, банківської, біржової і валютної діяльності, порядок здійснення операцій на фінансовому ринку (ринку капіталу, ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів, валютному ринку), основи економіки господарського суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, оподатковування, методику і методологію економічного аналізу. Особливо важливо для фінансового менеджера вміти читати бухгалтерський баланс, тому що останній є конкретним звітним документом, що характеризує використання фінансових засобів суб'єкта господарювання.

Фінансовий менеджер повинен уміти розбиратися у фінансовій інформації (вітчизняній і зарубіжній), аналізувати результати фінансової діяльності й ефективність заходів щодо вкладення капіталу, складати фінансовий план, розраховувати і прогнозувати результати від використання капіталу, оцінювати раціональність і ефективність розроблюваних фінансових програм, складати звіт з використання фінансових ресурсів.

Як правило, фінансовий менеджер є найманим працівником, що залучається до управлінської діяльності за контрактом. У контракті, укладеному між фінансовим менеджером і керівни-ком-власником, обумовлюються умови роботи фінансового менеджера, порядок і розмір оплати його праці. Фінансовий менеджер як вищий службовець, крім заробітної плати, може одержувати винагороду у вигляді відсотка від прибутку. Така винагорода називається тантьєма. Розмір тантьєми визначається вищим органом керування суб'єкта: зборами акціонерів, зборами засновників товариства, правлінням підприємства з іноземними інвестиціями, зборами членів кооперативу.

4 Фінансовий механізм та його структураЗміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення цілей колективу підприємства. Фінансовий механізм – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації діяльності суб’єкта господарювання. Структуру фінансового механізму, на думку авторів [27], формують п’ять взаємопов’язаних елементів: фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення (рис. 1.3).

Фінансовий метод можна визначити як спосіб впливу фінансових відносин на господарський процес. Фінансові методи діють у двох напрямках: по лінії керування рухом фінансових ресурсів і по лінії ринкових комерційних відносин, пов'язаних з порівнянням витрат і результатів, з матеріальним стимулюванням і відповідальністю за ефективне використання грошових фондів. Ринковий зміст у фінансові методи вкладається не випадково. Це обумовлено тим, що функції фінансів у сфері виробництва і звертання тісно пов'язані з комерційним розрахунком. Комерційний розрахунок являє собою порівняння в грошовій (вартісній) формі витрат і результатів господарської діяльності. Метою застосування комерційного розрахунку є одержання максимальних доходів при певних витратах капіталу в умовах конкурентної боротьби. Реалізація зазначеної мети вимагає порівняння розмірів вкладеного (авансованого) у виробничо-торгову діяльність капіталу з фінансовими результатами цієї діяльності. При цьому необхідно розрахувати і зіставити різні варіанти вкладення капіталу за заздалегідь прийнятими критеріями вибору (максимум доходу на гривню капіталу, мінімум грошових витрат і фінансових втрат і ін.). Дія фінансових методів виявляється в утворенні і використанні грошових фондів.