Роль інформаційного права та інформаційного законодавства щодо забезпечення управління соціальними системами

З проголошенням незалежності Україна постала перед вибором формування власної правової системи. Виникло питання, яку із зазначених моделей вибрати. Практика правотворення у нашій країні, зокрема на законодавчому рівні, пішла шляхом застосування у комплексі окремих здобутків англо-американської та європейської моделі. Наприклад, зберігши континентальну традицію кодифікації законодавства, з'явилася велика кількість спеціальних законів щодо сфер суспільних відносин. Не виняток з цього і законодавство у сфері інформатизації. Відповідно до розвитку цих законів органами державної виконавчої влади ухвалюються підзаконні нормативні акти. Це також знайшло відображення у правовому забезпеченні інформатизації'.

Традиційно для нашої країни широкі кола громадськості бажають, щоб держава регулювала ринкові суспільні відносини тільки адміністративними методами, зокрема і щодо лобіювання інтересів вітчизняних виробників. Але час змінився, входження України до європейських та інших світових і регіональних економічних і політичних структур вимагає від управлінців у сфері, що розглядається, врахування положень міжнародного права, його складових — публічного (міжнародного публічного права) та приватного (міжнародного приватного права).

Підприємцям у сфері індустрії слід знати не тільки як вимагати від держави кошти та змушувати її лобіювати їх інтереси на міжнародному рівні, а й усвідомити сутність таких категорій, як "демпінг" і "антидемпінгові процедури", міжнародні економічні санкції за недобросовісну конкуренцію та інші "таємниці" міжнародних економічних відносин.

Сьогодні в силу особливої актуальності об'єктом детального дослідження вітчизняних і зарубіжних юристів стали проблеми захисту інформації в автоматизованих системах не тільки в окремих державах, а й на глобальному рівні. І якщо деякі вітчизняні фахівці ще продовжують обговорювати спосіб її правової охорони, то міжнародна практика схиляється до комплексного способу її захисту на рівні міжгалузевих комплексних інститутів права. Зокрема, в теорії права Росії такий субінститут отримав умовну назву "інформаційне право". У Сполучених Штатах Америки застосовується поняття "комп'ютерне право", у Франції — "право інформатики".

При створенні автоматизованої (комп'ютерної) бази даних на технічній і технологічній базі глобальних мереж телекомунікації, наприклад Інтернет, неминучі творчі зусилля і нерідко великого колективу авторів, що проживають у різних країнах. Відсутність достатніх норм, які регулюють відносини у сфері міжнародного співавторства при створенні таких баз даних, у законодавстві України та інших країн є юридичною прогалиною, що потребує заповнення. Розв'язання проблем у межах міжнародного договірного приватного права не завжди є можливим.Комп'ютерна інформація, що вводиться до автоматизованої бази даних, записується у певній послідовності, перекладається на машинну мову, фіксується у вигляді технічного запису і вводиться до ЕОМ (автоматизована база даних). Цей, безумовно, творчий характер роботи потребує відповідної правової охорони та юридичного регулювання як на національному (законодавства окремих держав), так і на міждержавному (норм міжнародного публічного права, у тому числі щодо регулювання міжнародних приватно-правових відносин) рівні.

Для заповнення транснаціональних комп'ютерних баз даних нерідко потрібен не лише фахівець-експерт в якійсь одній країні, а й фахівець в іншій країні, який уміє отримати знання експерта і перекласти їх на доступну ЕОМ мову — когнітолог. У цьому випадку для створення бази даних потрібні не просто знання експерта і професійне вміння когнітолога, а й їхня спільна творча праця. Питання про те, за яких умов усі учасники створеної автоматизованої бази даних повинні вважатися як співавтори, поки що залишається відкритим.

Список використаної літератури:

1.Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, В. С Цимбалюк / Под. ред Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеца — К.: Интеграл, 2002.

2.Європа на шляху до інформаційного суспільства // 36. документів Європейської Комісії 1994-1995 pp. — К., 2000.

3.Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997). — Сімферополь: Таврія, 1998.

4.інформатизація законодавчої, нормотворчої, право застосовної та правоосвітньої діяльності: Посібник / Л. Є. Горьовий, М. Я. Швець, Т. Г. Дрогаль та ін. — К.: Парламентське видавництво, 1999.

5.Інформаційні технології та захист інформації: Збірник наук, праць. — Запоріжжя: Юрид. Ін-т МВС України. — 1998. — Вип. 2.