Роль інформаційного права та інформаційного законодавства щодо забезпечення управління соціальними системами
Цивільно-правові делікти — цивільні правопорушення. Основна сутність і зміст їх визначаються у Цивільному кодексі України.
Адміністративно-правові делікти (адміністративні правопорушення, адміністративні проступки). Основа — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарні делікти. Основа — Кодекс законів України про працю.
Кримінально-правові делікти (злочини). Основа — Кримінальний кодекс України.
Таким чином, можна констатувати, що саме через комплексний підхід відбувається формування однієї з підсистем національного законодавства України — комплексної спеціальної галузі інформаційного законодавства. Юридично різноманітний матеріал об'єднується за тематичною або цільовою ознакою, утворюючи науковий субінститут права — інформаційне право.
У зв'язку з інформатизацією управління виникає потреба дослідження ряду правових питань міжгалузевого змісту — цивільного, трудового та адміністративного права:1. Правове регулювання передпланових відносин сторін і відносин у ході планування, проектування, розробки та впровадження новацій у галузі інформатизації.
2. Регулювання планових, організаційних та економічних відносин, що виникають у зв'язку з розробкою, постановкою, обслуговуванням комп'ютерних програмних продуктів, автоматизованих систем у цілому.
3. Стимулювання розробників, а також співвиконавців робіт із державного і недержавного секторів підприємницької діяльності.
4. Регулювання відносин щодо експлуатації автоматизованих (комп'ютерних) інформаційних систем та обслуговування споживачів (користувачів), а також послуг, які надаються організаціями (їхніми підрозділами), що забезпечують роботу комп'ютерної системи.
5. Використання машинної інформації, машинного документа в практиці управління, підвищення якості такої інформації.
6. Введення оцінки ефективності експлуатації апаратно-програмних комплексів комп'ютерної системи, використання їх в самій системі управління та стимулювання персоналу і службовців апарату до удосконалення своїх знань у галузі інформатики, права та теорії організації управління соціальними системами (тектології).
У цілому дослідження ролі права у забезпеченні використання досягнень науки і техніки в системі органів управління навряд чи можна обмежити теоретико-методологічним оглядом. Це багатоаспектний теоретико-прикладний напрям у системі наукових досліджень, який охоплює багато конкретних галузей правознавства.
Сюди можна віднести такі сфери дослідження:
• публічно-правових норм, регламентуючих державне управління при інформатизації;
• правового становища організацій, що проводять дослідження й розробку організаційно-правового механізму впровадження досягнень науки і техніки у галузі інформатизації;
• формування публічно-правових систем і систематизацію законодавства тощо.
Важливими в цьому плані є й проблеми, які виникають із впливу інформатизації на зміст права.
Однак синтез відносин "інформатизація — управління — право", який розглядається в аспекті галузевого, адміністративно-територіального та локального управління соціальними системами, дає можливість обмежитися виявленням загальних теоретико-методологічних підходів з тим, щоб розглянути конкретні питання взаємозв'язку інформатизації, управління та права.