Роль інформаційного права та інформаційного законодавства щодо забезпечення управління соціальними системами

Такий підхід дає змогу ґрунтовніше й змістовніше з'ясувати об'єктивні можливості та готовність конкретної системи органів управління до використання нових комп'ютерних інформаційних технологій у конкретних сферах її організації та діяльності.

Для ефективного здійснення інформатизації потрібно цілеспрямоване управління на всіх етапах цього процесу — від розробки до реалізації за допомогою відповідних юридичних методів регулювання. Інакше може виникнути таке соціальне явище, як інформаційний хаос.

При цьому велике значення має централізоване планування у формі концепцій та програм як нормативно-правових актів. Нині таким законодавчим актом виступає Концепція Національної програми інформатизації (1998), Закон "Про Національну програму інформатизації (1998). На їхній основі щорічно Верховна Рада України ухвалює Національну програму інформатизації.

Цей принцип інформатизації у перспективі повинен бути закріплений у спеціальному правовому акті — Кодексі України про інформацію. Нами пропонується у ньому виділити окремий розділ — "Основні положення щодо інформатизації, створення автоматизованих інформаційних систем".

Також у Кодексі про інформацію слід було б дати загальне визначення інформаційно-аналітичних систем управління, концептуальні засади, принципи побудови, критерії вибору першочергових функціональних підсистем і завдань.

У цілому розвиток правової бази, яка використовується в процесі створення і функціонування інформаційних систем, повинен здійснюватись за двома напрямами:

1) підготовка і ухвалення у встановленому порядку нових нормативних актів;

2) внесення відповідних змін у чинне законодавство, яке не відповідає вимогам функціонування інформаційних систем управління.

З погляду когнітивного (пізнавального) аспекту вважаємо за доцільне групування зазначених правових проблем щодо інформатизації як одного з розділів Кодексу про інформацію, що повинен стати системоутворювальним інформаційного законодавства України.

Дослідження інформаційного законодавства показує, що воно потребує систематизації, наукового узагальнення надбаного досвіду та удосконалення правового регулювання. У зв'язку з цим у правознавстві визначається наукова дисципліна — інформаційне право.Впевнено можна сказати, що зараз критична маса норм у формі законів і підзаконних актів, що складають систему інформаційного законодавства (а отже, й інформаційного права) у нашій країні утворює нову, умовно визначену інституцію права — правове регулювання інформатизації. Аналогічно формується правове регулювання і в інших країнах. У науково-практичній літературі окремими авторами пропонується визначення цієї інституції права у категорії "комп'ютерне право" чи "інформатизаційне право". У цій роботі ми залишаємо поза увагою дискусію щодо форми. Апріорі визначимо, що нами буде вживатися категорія "правове регулювання інформатизації", що складає умовно автономний інститут (субінститут) в інформаційному праві.

Тобто місце правового регулювання інформатизації як інституції права у системі публічного права України визначається нами таким чином. На нашу думку, ця інституція права за своїм характером є підсистемою третього порядку в гіперсистемі права (системи першого порядку). Підсистеми другого порядку утворюють провідні галузі права: конституційне, цивільне, адміністративне, трудове та кримінальне. У цих галузях права існує потреба визначити спочатку на теоретичному рівні, а потім у законодавстві галузеві інститути про регулювання суспільних відносин щодо інформації в умовах інформатизації.

У своїй єдності ці інститути утворюють комплексний міжгалузевий інститут (субінститут) права — інформаційне право. Провідну роль у цьому праві відіграє правове регулювання інформаційних відносин в умовах інформатизації.

Вплив міжнародного права на регулювання інформаційних відносин

У світі існують різні правові підходи регулювання, кожна країна відпрацювала в ході історичного розвитку свою систему. Проте існують дві найпоширеніші системи, що сформувалися на засадах давньоримського права: англо-американська та європейська континентальна.