Стратегія лідера: переваги і недоліки

• управління собою, тобто здатність настільки добре знати і своєчасно визнавати свої сильні і слабкі сторони, щоб для підсилення своїх слабких сторін сміливо залучати інші ресурси, включаючи ресурси інших людей.

У. Беніс рекомендував лідерам ділитися владою в організації для створення такої атмосфери, у якій люди відчують як свою цінність, так і важливість своєї роботи, завдяки чому вони її краще виконують, роблячи значний внесок у загальну справу.

Узагальнення результатів досліджень у напрямку вивчення особистих рис людини, що дозволяють їй стати лідером, дозволили об'єднати їх у наступні групи: фізіологічні, психологічні, інтелектуальні та ділові. До фізіологічних відносять такі характеристики людини, як ріст, вага, статура, стан здоров’я, енергійність тощо (про що говорилось вище). Психологічні, або емоційні якості проявляються на практиці головним чином через характер людини (для лідера важливо бути врівноваженим, але рішучим). Інтелектуальні якості допомагають лідеру приймати правильні рішення. Особисті ділові якості лідера впливають на його здатність виконувати свої функції. Вони набувають і вдосконалюються з досвідом і їх цінність для успіху зростає за рівнями організаційної ієрархії. Перелік об'єднаних у ці групи якостей виявився досить великим (табл. 13.2) [17, c.484]

Таблиця 2. Лідерські якості, притаманні успішним лідерам

Інтелектуальні здібностіРиси характеру особистостіНадбані навички та вміння

• Розум і логіка

• Розсудливість

• Проникливість

• Оригінальність

• Концептуальність

• Освіченість

• Знання справи

• Розвинуті мовні навички

• Допитливість і пізнавальність

• Інтуїція• Ініціативність

• Гнучкість

• Пильність

• Творчість

• Чесність

• Особистісна цілісність

• Сміливість і самовпевненість