Фінансова санація та управління нею
7 Прогноз фінансових результатів для підприємства, що реструктурується
7.1 Прогноз прибутків та збитків на декілька років вперед
7.2 Прогноз руху готівки на декілька років вперед
8 Заключне порівняння для кредиторів: реструктуризація проти ліквідації
8.1 Борги, що буде сплачено за кожним з варіантів розвитку
8.2 Тривалі відносини з постачальниками, сплати до державного бюджету, зарплата робітникам, місцева економічна діяльність.
Розглянемо детальніше складові реструктуризації: приватизацію держав¬ного (комунального) підприємства; реорганізацію підприємства, в тому числі зі зміною організаційно-правової форми його господарювання.
Приватизація є необхідною складовою реструктуризації в країнах із перехідною економікою. Щоб досягти мети реструктуризації – забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшити виробництво ним конкурентної продукції – приватизація державних і комунальних підприємств має спрямо¬вуватися насамперед на пошук ефективного власника для них.
Відповідно до законодавства України реорганізація підприємств може здійснюватися одним із нижчезазначених методів: злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення. Реорганізація може супроводжуватися зміною організаційно-правової форми господарювання. Остання є формою існування господарського суб'єкта, яка визначає порядок його заснування, функціонування і припинення діяльності, а також права й обов'язки його засновників і учасників. Зміни в механізмі керівництва підприємством зумовлюються приватизацією суб'єктів господарювання, форму¬ванням іншого ринкового середовища їх функціонування та необхідністю залучення іноземних інвестицій. Перехід від системи централізованого державного планування й керівництва до ринкових механізмів управління потребує принципово нового розуміння завдань і методів управління. З особливою гостротою питання удосконалення механізмів керівництва постають перед ак¬ціонерними товариствами.
Механізм корпоративного керівництва базується на принципах, які покликані сприяти залученню інвестицій, зростанню ефективності виробництва й конкурентності продукції підприємства, збільшенню ринкової ціни його цінних паперів та ринкової вартості самого підприємства. Корпоративне керів¬ництво проголошує необхідність тісної взаємодії органів управління акціонерного товариства – ради акціонерів товариства та виконавчого органу товариства.Ефективне корпоративне керівництво передбачає, що рада акціонерів передусім захищає інтереси акціонерного товариства. Вона наглядає за розробкою стратегічних планів його діяльності та розвитку і затверджує їх. Ідентифікує можливі ризики товариства й забезпечує відповідне керівництво ними. Оцінює ефективність менеджменту і, будучи незалежною від нього, забезпечує наявність необхідних систем внутрішньої інформації та контролю для отримання правильної фінансової картини підприємства. Зарубіжні експерти свідчать, що відсутність правильно обраної стратегії та належного контролю за діяльністю виконавчих органів акціонерних компаній нерідко призводить до деструктивних рішень останніх, наслідком яких є не¬ефективне використання залучених фінансових ресурсів, приховування при¬бутків тощо.
І, нарешті, важливою функцією спостережної ради є гарантування належного порядку розгляду звернень і пропозицій акціонерів та врахування їхніх інтересів під час прийняття рішень. Ефективна діяльність підприємств неможлива без аналізу ринків збуту, конкурентності продукції, потенційних можливостей виробниц¬тва та потенційних постачальників. Адже відомо, що сенс будь-якої діяльності, в тому числі діяльності підприємства, лежить поза її межами. Підприємст¬во виробляє продукцію не для власного споживання, хоч бувають випадки ви¬робництва із замкненим циклом, а для ринку. Завдання маркетингу полягає у виявленні потреб споживачів, розробці необхідних товарів і встановленні на них відповідних цін, а також у налагодженні ефективної системи розподілу і просування цих товарів на ринок. Будь-який інвестиційний проект має починатися з маркетингового дослідження.
Реструктуризація фінансів підприємства пов'язана зі змінами у структурі формування та використання його фінансових ресурсів, тобто змінами у структурі його грошових потоків. Оптимальна структура фінансових ресур¬сів (співвідношення власних і позичених коштів, короткострокових і дов¬гострокових боргових зобов'язань) має будуватися з урахуванням структури активів підприємства (співвідношення короткострокових і довгострокових активів), мінімізації ризиків, забезпечення достатнього рівня ліквідності та прибутковості.