Інноваційний менеджмент підприємства (ВАТ Агрофірма „Прут”)

-економічні та правові гарантії розвитку науково-технічної діяльності.

Інновації на сучасному етапі розвитку економіки стають головним засобом збереження конкурентноспроможності і стають невід’ємною частиною підприємницької діяльності. Управління нововведеннями здійснюється паралельно з управлінням діючим традиційним підприємством. Методи управління інноваціями відрізняються від методів управління традиційним виробництвом, оскільки інноваційні процеси спрямовані на створення раніше неіснуючих продуктів, якісне оновлення виробничих сил та виробничих відносин.

Слід врахувати, що час постійно знецінює існуючі продукти та технології, тому для уникнення технологічного відставання нововведення слід прогнозувати і займатися ними постійно, а не тільки тоді, коли настають критичні обставини. Продуктові, технологічні та організаційні нововведення взаємопов’язані, тому проводити їх треба комплексно. Головними принципами управління нововведеннями є:

-принцип безперервного прогнозування інноваційної ситуації;

-принцип динамічного попередження технологічного відставання;

-принцип системного впровадження новин у взаємопов’язаних сферах підприємницької діляльності;

-принцип поєднання інвестицій з інноваціями;

-принцип поєднання фінансового та інженерного аналізу результативності нововведень.Якщо гроші взяті на нововведення з бюджетних коштів, будь-які нововведення з мінімальним прибутком підприємству вигідні. В умовах самофінансування гроші для реалізації НТД беруться з обігових коштів підприємства, тому інноваційний менеджер повинен шукати переконливі аргументи, обгрунтувати необхідність нововведень та відповідних капітальних вкладень у майбутній розвиток підприємства для збереження ним гідного місця на ринку товарів і послуг.

Період часу від зародження ідеї, її розробки до впровадження інновації називають життєвим циклом нововведення. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвого циклу нововведення всю цю діяльність розглядають як інноваційний процес.

Основним товаром ринку нововведень є науковий та науково-технічний результат – продукт інтелектуальної діяльності, на який діють авторські права, оформлені згідно з діючим міжнародним правом та чинним законодавством України.

Розвиток ринку та конкуренція не тільки стимулюють, але й заставляють комерційні організації приймати участь у формуванні ринку нововведень за наступними направленнями:

•розвиток особистої наукової, науково-технічної та експериментальної бази для проведення науково-дослідних робіт;

•проведення досліджень на комерційних засадах з іншими організаціями;

•оформлення замовлень на проведення науково-дослідних чи експериментальних робіт з іншою організацією;

•придбання ліцензій на право виробництва товарів чи послуг;

•купівля готового виробу, технологій, ноу-хау та іншої інтелектуальної власності.

Основною умовою формування ринку інновацій є об’єми інвестицій як у сфері наукової, так і науково-технічної діяльності. Враховуючи протяжність інноваційного процесу в 3-5 років, головну роль відіграють довгострокові та середньострокові інвестиції, які забезпечують фінансування інновацій напротязі всього життєвого циклу.

Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату й інтелектуального потенціалу з метою одержання нової чи радикально поліпшеної виробленої продукції, технології її виробництва і задоволення платоспроможного попиту споживачів у високоякісних товарах і послугах, удосконалення соціального обслуговування.