Методи впливу використовувані в особистому спілкуванні

Вступ

Уся система ставлення людини до інших людей реа¬лізується у спілкуванні. Поняття «спілкування» є одним із центральних у системі психологічного знання: Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно виступає за¬собом передання суспільного досвіду. Його специфіка ви¬значається тим, що в процесі спілкування суб'єктивний світ однієї людини розкривається для іншої, відбувається взаєм¬ний обмін діяльністю, інтересами, почуттями та ін. У спіл¬куванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Результат спілкування — на¬лагодження певних стосунків з іншими людьми. Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Зв'язок людей у процесі спіл¬кування є умовою існування групи як цілісної системи. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє пот¬ребу в психологічному контакті. Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма спілкування виступає як форма спільної діяльності, люди завжди спілкуються в процесі певної діяльності. Поєд¬нання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. У спільній діяльності форму¬ються не тільки суб'єкт-об'єктні (людина — предмет діяль¬ності), а й суб'єкт-суб'єктні відносини (людина — людина). Сутність спілкування полягає у взаємодії суб'єктів діяль¬ності.

Спілкування може розглядатися як сторона, умова діяль¬ності або як окремий вид діяльності. Але зв'язок спілку¬вання й діяльності полягає саме в тому, що завдяки спілку¬ванню діяльність організується. Розбудова плану спільної діяльності вимагає від кожної людини розуміння мети ді¬яльності, засобів реалізації, розподілу функцій для її досяг¬нення. Специфіка спілкування в процесі діяльності полягає у створенні можливості організації та координації діяльності її окремих учасників. У спілкуванні відбувається збагачення діяльності, розвиваються й утворюються нові зв'язки та сто¬сунки між людьми.

Арк

Зм.Арк.№ документаПідписДата

Загальна характеристика Полтавського ВБР

Історія Полтавського УБР починається з 1973р., коли у складі Шебелинського УБР було організовано Полтавське районне управління бурових робіт. За 2 роки обсяги робіт на родовищі газопромислового управління зросли настільки, що з 1 січня 1975р. на базі згаданої організації засновано Полтавське управління бурових робіт. На сьогодні, внаслідок реорганізації, що відбулася в лютому 1999 року, підприємство є Полтавським відділенням бурових робіт, Бурового Управління "Укрбургаз", ДК "Укргазвидобування", Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України".

Полтавське відділення бурових робіт проводить пошуково-розвідувальне та експлуатаційне буріння в Полтавському нафтопромисловому районі в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

В адміністративному відношенні площі ведення робіт розташовані в Полтавській області в Опішнянському, Гадяцькому, Карлівському, Котелевському, Полтавському, Семенцівському, Машівському та Лохвицькому районах.

Центром Полтавського нафтогазового району є місто Полтава. Тут знаходяться Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз», Полтавське відділення буровими роботами, Полтавське тампонажне управління (ТУ) м. Полтава, Гоголівська центральна база виробничого обслуговування(ЦБВО) с.м.т. Гоголеве Полтавської обл., Полтавська воєнізована частина по попередженню і ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів м. Полтава, Полтавське управління геофізичних робіт (УГР) м. Полтава, Гоголівське управління технічного транспорту(УТТ) с.м.т. Гоголеве Полтавської обл., Полтавське управління «Нафтосервіс комплект» м. Полтава, Відділ робітничого постачання «Полтаванафтогаз» м. Полтава, «Полтавагазпром» м. Полтава, база виробничо–технічного обслуговування і комплектації обладнання (ПВБР) м. Полтава. «Полтавагазпром» є замовником для Полтавського ВБР, якому ВБР передає закінчені будівництвом свердловини. Буріння глибоких свердловин здійснюється сучасним високоефективним обладнанням.

Арк

Зм.Арк.№ документаПідписДата