Основи соціального менеджменту

Як бачимо, наука про соціальний менеджмент і менеджмент мають різне походження. Позиції кібернетиків початку XIX в. і класиків менеджменту у відношенні змісту управління істотно розходяться. Розбіжність звичайна пояснюють розходженням об'єктів управління (суспільство і фірма), однак воно має більш глибокі корені.

Наприкінці 30-х років, особливо після видання в 1936 р. знаменитої праці Джона Кейнса, спостерігається повернення до ідеї державного управління економікою і суспільством. Однак до цього часу світова наукова громадськість уже встиг забути про кібернетика як науці про управління суспільством, і коли після війни з'явилася книга Н. Вінера "Кібернетика", її стали сприймати не як розвиток кібернетики початку XIX в., а як нову науку про управління. Приблизно в той же час з'явився системний підхід, що пропонує всі навколишні нас об'єкти розглядати через призму системи і відносити суспільство і фірму до одного класу соціальних систем. Завдяки цьому багато сталей розглядати менеджмент як універсальну науку про соціальний менеджмент.Проте, незабаром виявилося, що менеджмент, у міру проникнення в нього ідей системного аналізу і кібернетики, став відходити від рішення практичних задач і усе більше перетворюватися в "кабінетну" науку. При цьому кожен великий американський університет намагався розробити свій варіант теорії управління. У 70-і роки нараховувалося кілька десятків шкіл і напрямків менеджменту, число яких постійно збільшувалося. Відомий американський учений Гарольд Кунц, що спеціально займався цим питанням, особливо відзначив стрімко збільшується пропасти між наукою і практикою управління, а також та обставина, що "джунглі управлінської теорії" стають усе більш непрохідними|.

У результаті менеджмент - чисто американський продукт - виявився несприйнятим саме американськими бізнесменами. Показовим у цьому відношенні є той факт, що в США й у країнах Західної Європи кадри для бізнесу беруться зовсім не з бізнес-шкіл, як це впроваджується публіці. Майбутній бізнесмен чи менеджер спочатку закінчує пуз, потім 10-15 років працює на різних фірмах, де проходить необхідну практику, перевіряє спій здатності і лише потім його приймають is якості менеджера в солідну чи фірму він сам шукає нішу на ринку, створюючи підприємство. Бізнес-школи на Заході - це щось начебто наших курсів підвищення кваліфікації.

Не сприймає американську систему підготовки менеджерів і Японія, де узагалі відсутні школи по підготовці професійних бакалаврів і магнетрон ділового адміністрування. Японські компанії воліють розробляти і давати власну управлінську освіту, а не купувати її за границею, як це робиться в нас.

Не знаходить широкого застосування західний менеджмент і на українській землі. Так, по оцінках фахівців, "західний менеджмент поки не робить помітного впливу на істоту російського менеджменту". У зв'язку з цим підтримувана нашим урядом практика підготовки російських менеджерів у країнах Західної Європи і США представляється помилковою. Доцільно було б замість "підгодовування" західного менеджменту вкладати гроші в розвиток вітчизняної науки, головним чином, у створення державних інститутів соціального управління і відповідних освітніх програм.

Таким чином, розходження природи і змісту соціального управління і менеджменту (по частковості, розходження змісту функцій управління), а також академізм і відірваність загального менеджменту від практики управління, не дозволяють розглядати його як основу, теорії соціального управління (ТСУ).

Сьогодні в Україні та Росії, ні за рубежем немає адекватної ТСУ. В умовах відсутності такої теорії керівники держави й організацій різного рівня змушені спиратися на сформовані традиції, інтуїцію і суб'єктивний досвід управління, що часто підводять, що нерідко приводить до негативних наслідків.

Гострий дефіцит кваліфікованих фахівців з управління привів до появи в останні роки численних факультетів у структурі державного вищого утворення, різноманітних комерційних шкіл бізнесу, університетів, орієнтованих на підготовку бакалаврів, фахівців і магістрів в області управління. Очевидно, що ця міра змушена, тому що Марксистсько-ленінська парадигма соціального управління здала свої позицій менеджменту, а нічого іншого в нас немає. Разом з тим очевидна також необхідність заміни менеджменту на сучасну ТСУ, що має бути створити.

Така теорія необхідна тому, що:

- менеджмент не охоплює питань управління суспільством;