Основи соціального менеджменту

• побудова висновків, на основі яких робиться висновок.

Соціальна діагностика ґрунтується на ряді принципів:

• об'єктивність полягає в неупередженому розгляді соціального об'єкта, що виключає будь-які перекручування дійсності або в інтересах, тому що тільки безсторонній висновок і зроблені по ньому висновки мають реальну наукову і практичну значимість;• причинність обумовлена універсальним зв'язком і взаємодією всіх явищ і процесів у реальному світі, що дозволяє в процесі дослідження не обмежуватися описом окремих фактів чи явищ, а з'ясувати закономірності їх виникнення і функціонування;

• комплексний підхід у вивченні соціальних проблем пояснюється тим, що соціальна сфера являє собою складне переплетення безлічі прямих і опосередкованих людських учинків, відносин, дій у всіляких проявах, і виділення окремих можливе лише умовно, для нагромадження яких-небудь конкретних даних. При діагностиці ці конкретні дані завжди потрібно погоджувати з усім комплексом проблем;

• наукова обґрунтованість і підтверджуваність особливо важливі, тому що за кожним рішенням, прийнятим на основі соціального діагнозу, стоїть життя конкретних людей, їх долі.

У залежності від специфіки діагностованої проблеми чи явища можуть використовуватися різні методи дослідження, як загальнонаукові, так і частини.

До першої групи методів можна віднести інтерв'ю, анкетування, спостереження, аналіз документів, експертні оцінки й ін. Розглянемо деякі з них.

Методи обробки й аналізу інформації включають: аналіз проблем, аналіз факторів, що викликають проблему, аналіз взаємного впливу цих факторів, порівняння різної інформації й ін.

У процесі діагностики потрібно визначити ступінь важливості тих чи інших проблем і порядок терміновості їхнього рішення. Для цього розроблений ряд методів. Широке поширення одержав метод ранжирування альтернатив.

Перераховані методи не вичерпують усього різноманіття методичних способів і прийомів здійснення соціальної діагностики. Важливо відзначити, що їхнє правильне використання відкриває широкі можливості для значного підвищення об'єктивності, вірогідності й ефективності даної технологічної процедури.

3.2. Профілактика в соціальній роботі

Прийняті на основі діагностики рішення і рекомендації реалізуються через різні процедури технології соціальної роботи. Однією з таких процедур є соціальна профілактика.

Під профілактикою маються на увазі науково обґрунтовані дії, що вчасно починаються, спрямовані на:

• запобігання можливих фізичних, психологічних чи соціокультурних колізій в окремих індивідів групи ризику;

• збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей;

• сприяння їм досягненні поставлених цілей і розкриття їхніх внутрішніх потенціалів.

Часто первинна профілактика вимагає комплексного підходу, що пускає в хід системи і структури, здатні запобігти можливим проблемам чи вирішити поставлені задачі. Профілактична діяльність, здійснювана на рівні держави через систему мір підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику, створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості, називається соціальною профілактикою. Соціальна профілактика створює те необхідне тло, на якому більш успішно здійснюються всі інші види профілактики: психологічна, педагогічна, медична і соціально-педагогічна.