Функція менеджменту контролювання

Функція менеджменту «контролювання»

Контролювання як функція менеджменту є логічним завершенням дій менеджера. Суть його полягає у з'ясу¬ванні можливості досягти поставленої мети, оскільки не¬досяжну мету немає сенсу формулювати.

Контролювання як функція менеджменту — визначення якості й коригування виконуваної підлеглими роботи з метою забезпечен¬ня виконання планів і завдань, спрямованих на досягнення цілей організації.

Радянська управлінська наука і практика зміст функ¬ції «контролювання» розглядала тільки в контексті пошу¬ку відхилень фактичної діяльності організації, окремих по¬садових осіб від встановлених норм, порядку тощо. Вва¬жали, що контролювання є функцією управління, яка полягає у виявленні відхилень фактичних параметрів керованої системи від нормативів, які служать критерія¬ми оцінювання (поставлені цілі, планові завдання, зако¬нодавчі норми і т. д.). Тому воно передбачало систематич¬не спостереження за діяльністю людей для виявлення відхилень від встановлених норм, правил і вимог плано¬вих завдань у процесі їх виконання. Розробляли регламентуючі норми самі контролюючі органи, кожен з яких намагався видати їх якомога більше, щоб утвердити своє існу¬вання і створити різноманітні пастки для ініціативних ке¬рівників.

Насправді передумовою успішної діяльності підприєм¬ства є його здатність зіставити реальні результати зі спо¬діваними, проаналізувати причини відхилень та якнай¬швидше поправити виявлені похибки і запобігти їх появі, передбачивши зміни навколишнього середовища.

Оскільки адміністративно-командна система управління спиралася на розвинуту структуру зовнішніх контролю¬ючих інстанцій, контролювання було спрямоване на пошук порушень, відхилень, зловживань, а ринкова внутріфірмова система контролювання покликана забезпечувати усу¬нення допущених помилок. Основним для нього є не пошук винних, а конструктивне поліпшення діяльності організації.

Перехід економіки України до ринку потребує концеп¬туальних змін в організації та здійсненні контролювання, визначенні його мети і завдань, спрямованості, ролі і зна¬чення в забезпеченні ефективного функціонування вироб¬ничо-господарських організацій, що передбачає творче, критичне засвоєння зарубіжного досвіду.

1.Сутність, види і процес контролювання

Контролювання як функцію менеджменту необхідно розглядати передусім у контексті організації менеджером індивідуальної і колективної діяльності людей. Викорис¬товувані при цьому технічні засоби, прийоми і методи зумовлюються саме таким розумінням цієї функції. Конт¬ролювання як аналіз досягнення цілі теж необхідне, од¬нак, будучи реалізацією влади, часто спричиняє негативні емоції. Для багатьох людей воно означає примушування, відсутність самостійності, що пов'язується у свідомості з обмеженням прав особи. Тому контролювання належить до функцій менеджменту, сутність яких часто розуміють неправильно.

1.1.Види контролю.

Зміст загальної функції менеджменту «контролювання» виявляється у видах контролю, які кла¬сифікують за певними ознаками.

1.За сферами (контроль стану матеріально-технічного забезпечення; контроль виробництва; контроль маркетин¬гу і збуту).

Контроль стану матеріально-технічного забезпечен¬ня передбачає оцінювання ступеня задоволення потреб організації в постійних ресурсах (обладнання, персонал, ін¬формаційні системи), системи, обсягів і ритмічності по¬стачання сировини і матеріалів, стану і динаміки вироб¬ничих запасів, якості поставленої сировини, матеріалів, напівфабрикатів вимогам стандартів і технічних умов.

Контроль виробництва охоплює процеси перетворен¬ня ресурсів організації на продукцію або послуги. Його зміст полягає в порівнянні запланованих виробничих по¬казників із фактичними даними, виявленні відхилень і аналізі чинників, які спричинили ці відхилення. Конт¬роль виробництва локалізують за такими напрямами: до¬тримання термінів виробництва продукції, якість продук¬ції, ефективність використання виробничих потужностей, втрати виробництва, продуктивність праці тощо.