Планування обсягів виробництва і реалізації, планування потреби в добривах, планування затрат на автоперевезення.

Під час розробки плану використовують таку інформацію: площі сільськогосподарських культур, що потребують захисту від шкідників, хвороб і бур’янів та розміщення їх у полях сівозмін; карти забур’яненості полів; дані обстеження щодо поширення шкідників і зараженість хворобами культурних рослин на полях у передплановому році; прогноз шкідників, що ввійшли в зимівлю; норми витрат хімічних і біологічних препаратів та можливості їх придбання, а також типові для конкретного господарства технологічні карти виконання робіт, пов’язаних з боротьбою проти шкідників, хвороб та бур’янів.

Доцільно дотримуватись такої послідовності планування заходів щодо захисту рослин. У першу чергу передбачають заходи, пов’язані з обґрунтуванням посівних площ: правильне чергування культур у сівозмінах, насичення їх проміжними і повторними культурами, що обмежують поширення бур’янів, хвороб і шкідників. Потім планують агротехнічні заходи, які включають у технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. Передбачається насичення технології операціями, що знищують бур’яни й обмежують можливості поширення окремих шкідників.

Наступним етапом планування захисту рослин є використання біологічних засобів захисту рослин. Тільки після цього планують заходи хімічного захисту. При цьому перевагу надають менш шкідливим для рослин, тварин і людей пестицидам, що передбачені списком хімічних і біологічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур’янами, дозволених для використання в сільському господарстві і затверджених Міністерством аграрної політики за погодженням Міністерством охорони здоров’я та Міністерством з охорони навколишнього природного середовища.

У процесі здійснення планів передбачені роботи не є обов’язковими для виконання. Пестициди застосовують лише після обстеження посівів на виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур та встановлення доцільності виконання хімічних робіт. З кожного напрямку використання пестицидів передбачається ймовірність їх застосування (від 5 до 100%), що визначена експертним шляхом із залученням спеціалістів господарства і Укрсільгоспхімії.

Пестициди за характером дії поділяють на:

-інсектициди – для захисту від шкідливих комах,;

-фунгіциди – від хвороб;

-гербіциди – від бур’янів;

-дефоліанти – для прискореного опадання листя;

-десиканти – для підсушування рослин.

Проти коренепаросткових бур’янів у фазі розеток після оранки при вирощуванні озимої пшениці використовують гербіциди, кг/га: 2,4ДА – 1,2; 2М-4Х – 1,5; безорлон – 1,4.

Для протруювання насіння проти збудників найбільш поширених хвороб застосовують 15%-ний байтан-універсал – 2кг/т; 75%-ний вітавакс – 2,5-3кг/т; 50%-ний фундазол – 2-3кг/т; 80%-ний ТМТД – 1,5-2кг/т.

Проти пирію ефективне застосування по вегетуючих рослинах гербіцидів: раундапу 3,5-4кг/га, фюзилату 3-4кг/га. При появі попелиць, злакових мух проводять обприскування 40%-ним фосфамідом БІ-58 (0,8кг/га), 40%-ним метафосом (0,4-0,6кг/га). Посів, уражений борошнистою росою, обприскують 50%-ним фундазолом (0,5-0,6кг/га) або байлетоном (0,6-0,8кг/га).

На початку трубкування схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом ТУР у дозі 3-4кг/га за діючою речовиною (розчиненим у 200-300л/га води), який гальмує ріст стебла, і рослини стають стійкішими до вилягання.

Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці від ураження борошнистою росою, бурою листовою іржею та іншими хворобами, пшеницю обробляють тілтом (0,5кг/га), тозонітом (0,5кг/га).Розрахунок вартості пестицидів на вирощуванні озимої пшениці.