Контролінг напрямків діяльності
Для того, що вибір альтернативного варіанту був вірним необхідно мати інформаційну систему, яка лада б можливість виявити майбутні тенденції розвитку підприємства.
Одним із основних джерел інформації в стратегічному контролінгу є стратегічний облік.
Існує метод стратегіячних балансів. При цьому здійснюється накладання стратегічних балансів власного підприємства і конкурентів, стратегічного балансу та діючого.
В скон. л-рі запропоновано наступний варті ат стратегічного балансу.
При стратегічному плануванні бази для активів дають планово продуктова програма і програма потенціалу підприємства.
В пасиві балансу зміни власного капіталу розраховують виходячи із можливого збільшення капіталу на момент складання плану і відповідно зміни резервів.
Загальний обсяг залученого капіталу розраховується як різниця між активом балансу і власним капіталом.
2.2.Оперативний контролінг витікає із стратегічного і координує процеси оперативного планування, контролю, обліку і звітності.
Оперативний контролінг розрахований на короткотерміновий результат.
Різниця між стратегічним і оперативним контролінгом полягає в тому, що стратегічний орієнтований на тенденції майбутнього, а оперативний, на теперішній час.
Їх характерні відмінності.
1.стратегічний контролінг орієнтований на потенціал, а оперативний – на конкретний результат.
2.стратегічний контролінг направлений на рівень вищого керівництва, оперативний включає всі рівні управління особливо середні ланки.
3.стратегічний контролінг використовує перш за все інформацію зовнішнього середовища, оперативний – внутрішнього.
4.об’єкти планування і контролю оперативного контролінгу співпадають, у стратегічному вони різні.
В практиці стратегічний і оперативний контролінг тісно взаємодіють один з одним.
Але оперативний контролінг більше опирається на упр. облік.
Основними елементами оперативного контролі гну є:
1.планування продуктової програми.
2.планування по функціальних сферах діяльності.
3.контролінг збуту
4.контролінг виробництва
5.контролінг постачання