Управління інвестиційним ризиком

фінансові, будівельні та експлуатаційні.

Інвестиційний споживчий ризик виникає у тому разі, коли вкладення, що здійснені у товари тривалого користування (коте¬джі, авто, гаражі та ін.) з метою їх подальшого використання у підприємницькій діяльності (продаж, наймання, гарантія, вироб¬ництво), не досягають своїх цілей через різні причини.

Підприємницький ризик зумовлюється ймовірним характе¬ром практично всіх виробничих процесів і реалізації, конкуренцією, інфляційними впливами, наявністю фізичних ризиків (втрати майна внаслідок стихійного лиха), а також невизначеністю, що спри¬чинена неповною або неточною інформацією, яка міститься в ін¬вестиційній програмі. Це насамперед пов'язано з можливою змі¬ною законодавства (посилення екологічних вимог, зміна умов оподаткування, реінвестування доходів, рівня відсоткових ста¬вок, введення обмежень і ліцензій). Крім того, за сучасних умов на ступінь підприємницького ризику великий вплив має: політична не¬стабільність; страйки; масове невиконання договірних зобов'язань;

неплатежі; застаріла структура виробництва; інфляційні процеси тощо. До того ж у кожній галузі є свої специфічні умови, що найбі¬льше впливають на ступінь ризику (наприклад, у сільському госпо¬дарстві — це погодні умови, торгівлі — оцінка кон'юнктури ринку, в атомній енергетиці — складність і характер виробничого процесу).

Фінансові ризики — це велика сукупність взаємопов'язаних ризиків невиконання фінансових зобов'язань протилежною сто¬роною та ризиків зміни кон'юнктури фінансових ринків.Фінансові ризики, що беруть на себе банки та їх клієнти, тісно пов'язані між собою. Під ці ризики підпадають як інвестори, так і кредитори й дебітори.

Кредитні ризики посідають одне з головних місць у групі фі¬нансових ризиків. Він так само, як ризик неповернення боргу, ви¬никає в результаті:

• неможливості позичальника створити у майбутньому адек¬ватний грошовий потік;

• невпевненості у реалізації в майбутньому за необхідною ці¬ною застави під кредит;

• погіршення іміджу (репутації") позичальника через неперед¬бачені несприятливі зміни у діловому світі. Банки повинні ретель¬ніше оцінювати кредитні ризики, ніж інші кредитори, оскільки вони надають у користування не власні гроші, а гроші своїх вкладників.

До групи кредитних ризиків можна віднести відсотковий ри¬зик, ризик ліквідності та у вузькому розумінні фінансовий і проек¬тний ризики.

Відсотковий ризик зумовлений невизначеністю у майбутньо¬му щодо напряму руху та рівня відсоткових ставок. Подібний ри¬зик для банку — це ризик перевищення середньої відсоткової ставки по залучених коштах (депозитах) середньої відсоткової ставки за виданими кредитами.

Ризик ліквідності спричинений невпевненістю у майбутній швидкій реалізації того чи іншого активу за передбачену ціну.

Фінансовий ризик у вузькому розумінні — це ризик фінансо¬вого лівериджу. Тобто чим вищий фінансовий ліверидж компанії, тим більша невпевненість у забезпеченні пози¬чкових коштів власним капіталом.

Проектний ризик у вузькому смислі виникає при оцінці кре¬дитної пропозиції клієнту з метою фінансування певного інвес¬тиційного проекту. Цей ризик містить три складові:

• ризик, пов'язаний з самим проектом, незалежно від позича¬льника;

• корпоративний ризик, пов'язаний з усією діяльністю пози¬чальника та впливом даного проекту на загальний рівень ризику;

• ринковий ризик, пов'язаний з відповідністю проекту банків¬ському кредитному портфелю, тобто з визначенням, чи підвищує, чи знижує він ризик кредитного портфеля банку.