Циклічність як форма макроекономічної динаміки
К.Маркс найбільш глибинною причиною цього явища називав основну суперечність капіталістичного способу виробництва – суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення результатів цього виробництва. Формами вияву цієї кризи він вважав суперечність між виробництвом і споживанням, між організацією виробництва на окремому підприємстві та відсутністю такої організації у всьому суспільстві (або анархією виробництва).
Велике наукове і прикладне значення мала теорія ринку, економічних криз і розбудована на ній теорія економічної кон’юнктури М.Туган-Барановського, яка повністю підтвердилася впродовж ХХ ст. Цим науковим новаторством українського вченого скористалися вчені всіх напрямів економічної думки новітньої доби й окремі держави в проведенні економічної антикризової політики. Дуже виразне її застосування було в планово-директивній системі. Характерно, що в колишньому СРСР – країні економічної та політичної диктатури – всіляко паплюжили теорію Туган-Барановського, а в плановій практиці її широко використовували. Достатньо пригадати фетишизацію розвитку засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання, яка була притаманна для економіки тоталітаризму, що звела людей на рівень злиденного існування.
М.Туган-Барановський дав наукову інтерпретацію причинно-наслідкових зв’язків циклічного характеру капіталістичного відтворення, розкрив його перспективи і обґрунтував методологічні засади прогнозування ринкової економічної кон’юнктури. Учений-економіст дійшов висновку, що економічні кризи не можна розглядати у відриві від функціонування ринку. Детальний опис і зіставлення фактів економічної кон’юнктури переконали дослідника в тому, що „криза залежить не тільки від випадкових причин, властивих певному історичному моменту, але і від постійних, загальних причин, властивих сучасному культурно-економічному ладу”1.
Дж.Кейнс пояснював економічні кризи дією основного психологічного закону, згідно з яким люди схильні збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає доход.
Економічна криза – надзвичайно складне явище. Тому всі названі вище причини пояснюють її виникнення з різних боків.
Це схоже на пошук причини захворювання людини. Такими причинами можуть бути нераціональне харчування, нервове напруження (в цьому разі кажуть, що всі хвороби „від нервів”), проникнення інфекції в організм, застуда і можливе ускладнення після неї та ін. В цьому випадку важливо знайти найважливішу причину хвороби, поставити точний діагноз.
На сьогодні економісти пояснюють економічні коливання по-різному. Одні з них підкреслюють вирішальний вплив зовнішніх щодо економіки чинників (війни, революції, відкриття нових земель, міграція робочої сили, наукові прориви, технологічні інновації тощо). Такі важливі технічні
_________________
1Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов.- Петроград, 1923 – с. 153.нововведення, як залізниці, автомобілі й автомобільні дороги, стали активними чинниками зростання виробництва, інвестиційної діяльності та зайнятості. Проте економічні коливання відбуваються значно частіше, ніж великі нововведення. Окремі економісти пояснюють економічні коливання політичними обставинами. Політичні партії чи політики, котрі перебувають при владі, прагнуть знову перемогти на виборах, і їхня економічна політика підпорядкована досягненню цієї мети. Приблизно за рік до виборів правляча партія звичайно намагається стимулювати економіку, зменшити безробіття і збільшити доходи, щоб догодити виборцям. Унаслідок таких дій політиків, на думку деяких учених, і формуються економічні цикли.
Однак більшість економістів вважає, що циклічні коливання в економіці породжуються силами, які діють усередині економічної системи. Усі зовнішні чинники реалізуються тільки через внутрішні сили в економіці. Згідно з цим поглядом причиною економічних коливань є зміни в обсязі сукупних видатків. Сукупні видатки охоплюють видатки споживачів, видатки фірм на інвестиції, видатки держави та видатки іноземців на купівлю товарів і послуг даної країни. У ринковій економіці фірми виробляють товари і послуги, якщо їх можна вигідно продати. За умов, коли сукупні видатки низькі, фірми не зможуть реалізувати великі обсяги продукції. Як наслідок в економіці скорочуються виробництво, зайнятість і доходи. І навпаки, зростання обсягу сукупних видатків означає, що розширення виробництва буде продуктивним, тому виробництво, зайнятість і доходи також зростатимуть.