Економічні та соціальні наслідки інфляції

Впровадження купонів багаторазового користування для тимчасового обігу як проміжної національної валюти було необхідним кроком до формування ефективної грошової системи. За умови відсутності стабільної грошової одиниці вони найкраще могли захистити внутрішній ринок і своєчасно вирішити проблему нестачі готівки.

Однак купон спочатку передбачався як захист від інфляції тих грошей що, були у населення, а також для захисту споживчого ринку України від зовнішніх негативних факторів. Чи міг він у такому вигляді ефективно функціонувати? Очевидно, ні, тому що купони охоплювали лише б частину грошового обігу, а його ефективність можна було б забезпечити тоді, коли б вони охопили усю його систему. Зваживши на це, від купонів як «продовольчих грошей» мусили відмовитися, тому що тоді в обігу водночас перебували б три види грошей, які б не були взаємоконвертовані. Лише після аналізу наслідків такого грошового обігу було впроваджено купоно-карбованець.

Український купон, тимчасово виконуючи роль національної валюти, об’єднав усе господарство країни. Забезпечивши його стабільний обіг, уряд міг збільшити виробництво товарів народного споживання і розпочати процес структурних змін, але цього не зробив. Більше того, він всіляко зволікав з радикальними реформами, і купон знецінився.Пасивне наслідування дій уряду Росії і вживання лише вимушених заходів зумовили небачене підвищення цін і бурхливий сплеск інфляції. Причому сумарна інфляція в Україні складалася з двох чинників – імпортованої інфляції та помилкових дій уряду, тому вона стала ще більш руйнівною, ніж у країнах, що експортували її.

Друга причина знецінення купона полягає в тому, що купон охоплював лише готівковий обіг. Але ж весь цикл формування цін на продукцію в Україні здійснювався в рублевому просторі, і лише в завершальній стадії – на споживчому ринку – з’являвся купон. За таких обставин він не міг не втягнутись в інфляційний рублевий обіг.

Третьою об’єктивною причиною швидкого знецінення купону стала діяльність самої державної системи, яка перетворила рубль в Україні на дефіцитний товар, придбати який законним шляхом стало надто складно. Чорний ринок зреагував на це негайно: російські гроші стали пропонуватися за спекулятивним ринковим курсом.

На черзі невідкладних заходів постала проблема запровадження національної валюти, проведення грошової реформи і формування української грошової системи. Основу сучасної національної системи складає гривня. [1]

Як бачимо, інфляція супроводжувала гроші з самого початку. Інфляція є невід’ємною частиною функціонування грошей. У кожному етапі розвитку грошової системи інфляція приймала велику участь, і тим самим вдосконалюючись та розвиваючись сама. Сьогодні стримати її майже неможливо. Її дії схожі на принцип ланцюгової реакції, немов фігурки доміно, де досить штовхнути лише одну фігурку, як інші впадуть по черзі лише за мить. Так само підвищення цін лише на один продукт викликає загальне підвищення рівня цін. А найцікавіше те, що залишити усі ціни на певному рівні неможливо. Природні ресурси скінченні, технології оновлюються, все змінюється, а отже інфляція буде завжди. І це ми побачили на тисячолітньому досвіді не лише України, але й інших країн. Цей досвід буде корисним нам в подальшому, при запровадженні нових шляхів втримання інфляції, обачності та не допущення старих помилок.

2. Інфляція: суть, причини та особливості

Поняття та типи інфляції

Інфляція – багатогранний складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення. Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу, і гіперінфляцію.

Повзуча інфляція – така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа (наприклад, 5%) і проявляється у постійному зростанні цін. За повзучої інфляції безгосподарність і марнотратство, некомпетентність та економічна неграмотність керівництва країни покриваються за рахунок народу.

Деякі економісти у нас і за кордоном вважають, що повзуча інфляція до 5% на рік не є серйозною загрозою, бо має такі позитивні наслідки, які абсолютно переважають негативні. До того ж вона піддається контролю, може бути регульована, за умов ринкової економіки непомітне зростання цін є важливим важелем збалансування попиту та пропозиції. З цим умовно можна погодитись, бо повзуча інфляція і справді не спричинює швидкоплинних і виразних негативних явищ в економічному житті. Водночас вона здатна виступати дійовим фактором збалансування грошово-фінансових і матеріально-речових ресурсів, прискорення технічного переозброєння виробництва. Стимулює товаровиробників постійно дбати про зниження матеріалоємності і затрат живої праці. Проте вказані переваги повзучої інфляції можна досягти лише за умов вільного ринку, конкуренції і підтримання рівноваги попиту-пропонування.