Економічні та соціальні наслідки інфляції

Зростання|зріст| цін в 1993 р. Виявився ще значнішим (більш ніж в 100 разів!). Державні структури України не змогли нормалізувати грошове звернення|звертання,ставлення,обіг| і фінанси. Вони кілька разів вдавалися до інфляційної грошової емісії – під закупівлю сільськогосподарської продукції, програми соціального захисту і т.д.

Таким чином, інфляція в Україні була викликана|спричинена| як чинниками|факторами|, пов'язаними з тиском|тисненням| попиту, так і чинниками|факторами|, що визначають зростання|зріст| витрат. Ці дві групи причин взаємодіяли один з|із| одним. Факт взаємодії може характеризуватися як типове явище, і на практиці часто буває дуже важко|скрутно| розрізнити типи інфляції, визначити, як говорять деякі економісти, «де курка, а де яйце». [3,9]

Ціни і тарифи в Дніпропетровській областіІндекс споживчих цін (індекс інфляції) по Дніпропетровській області у січні–березні 2006р. склав 103%, у тому числі на послуги – 103,6%, продовольчі товари – 103,4%, непродовольчі – 100,4%. На продовольчому ринку за січень–березень суттєво зросли ціни на картоплю (на 39,6%), овочі (на 35,9%), цукор (на 28,4%), фрукти (на 14,9%), крупи і бобові (на 11,7%), сіль (на 11,1%). У межах 2,8–1,9% подорожчали продукція ресторанного господарства, борошно пшеничне, масло вершкове, ковбасні вироби і копченості, консерви м’ясні, риба і морепродукти. Водночас знизилися ціни на яйця (на 10,1%), м’ясо і птицю (на 2,7%), олію соняшникову (на 2,4%), жири тваринні харчові (на 1,9%), оселедці (на 0,9%), молоко і молочну продукцію (на 0,7%). Серед непродовольчих товарів за перші три місяці значно подорожчали ювелірні вироби (на 11,1%). Також на 2,4–1,4% зросли ціни на товари групи “Інші непродовольчі товари”, трикотажні вироби, товари побутової хімії, мило господарське, канцелярські і шкільно-письмові товари, мило туалетне, посуд металевий, парфумерно-косметичні товари. Одночасно на 1,1–0,4% знизилися ціни на бензин, медикаменти, взуття, вироби з натурального хутра, телерадіотовари. У сфері послуг з початку року найбільше зросла вартість послуг по групі “Здавання під наїм власної нерухомості” (на 48,4%). Також суттєво подорожчали послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (на 10%), фотопослуги (на 8,8%), послуги кінотеатрів (на 5,6%), готелів (на 5,2%), дошкільних закладів (на 4,8%), індивідуальні послуги (на 4,3%). У межах 3,6–1,7% зросла плата за каналізацію, вартість послуг спортивних установ, туристичних агентств та бюро подорожей, медичних закладів, послуг з ремонту житла, вартість навчання дорослих на курсах, ремонту предметів особистого користування та домашнього вжитку. Індекс по групі послуг “Електроенергія, газ, тепло та вода” склав 97%. Індекс цін виробників промислової продукції по Дніпропетровській області за січень–березень 2006р. склав 101,7%. За І квартал 2006р. найбільшого цінового зростання зазнала продукція у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 4%). У добувній промисловості ціни виробників підвищилися на 1,9%, зокрема, продукція у видобуванні енергетичних матеріалів подорожчала на 10,2%, неенергетичних – на 0,1%. На формування індексу цін виробників промислової продукції в обробній промисловості, який з початку року склав 101,3%, вагомо вплинуло зростання цін на продукцію виробництва інших неметалевих мінеральних виробів (на 14,4%), хімічного виробництва (на 5,8%), текстильної промисловості та пошиття одягу (на 3,3%). Доходи населення За попередніми даними, у січні–березні 2006р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 1037 грн., що у 2,1 разу перевищило законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (483 грн.) і на 33,6% – відповідний показник у попередньому році. В економіці області залишається значною диференціація рівня оплати праці. Найбільш оплачуваними були працівники організацій, зайнятих фінансовою діяльністю (1668,4 грн.), та промисловості (1275,6), а серед промислових видів діяльності – працівники підприємств по видобуванню енергетичних (1672) та неенергетичних матеріалів (1522,6) і металургії та оброблення металу (1510,7 грн.), заробітна плата яких перевищила середню по області в 1,2–1,6 разу. Значно нижчим залишився рівень оплати праці працівників рибного господарства (389,9 грн.), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (536,3), а також підприємств по виробництву шкіри та шкіряного взуття (477,2), текстильної промисловості та пошиття одягу (517,6 грн.), де розмір середньої заробітної плати був більш, ніж у 2 рази менше середнього по області. Серед регіонів найнижчою була заробітна плата у Межівському районі –552,4 грн. (53,3% від середнього показника по області), а найвищий її рівень – у м. Тернівці – 1615,2 грн. (у 1,6 р.). Упродовж березня загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати, за попередніми даними, зменшилась на 2,6 млн. грн., або на 3,8%, і на 1 квітня 2006р. склала 65,3 млн. грн., що на 23% менше, ніж на 1 квітня 2005р. Наглядно дані зображені у додатку 1. [7]

Економічні та соціальні наслідки інфляції

3.1. Наслідки інфляціїНаслідки інфляції різноманітні і суперечливі: 1. інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів. Інструментом перерозподілу є: - дефіцит державного бюджету; - державний борг; - інфляційний податок капіталу. Він сплачується автоматично під час купівлі товарів за вищими цінами. - держава отримує сеньйораж внаслідок монопольного права друкувати гроші. Він обраховується як різниця між сумою номіналів додатково випущених банкнот і затратами на їх друкування. 2. Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету. Платою за це є ріст процентних ставок та прибутків, а інвестиції починають носити короткостроковий характер. 3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. Результатом є ріст сукупного попиту і ріст цін (інфляція попиту). 4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції. 5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крім того, знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші. Кошти спрямовуються в основному на поточне споживання. Це так звана, втеча від грошей. 6. В результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники. 7. Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон. 8. Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість. 9. Змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету. Звужуються можливості держави для проведення експансіоністської фіскальної та монетарної політики. Зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення. 10. Інфляція приводить до прихованої конфіскації грошових коштів у населення і підприємств через податки. Це має місце внаслідок того, що платники податків через зростання номінального доходу автоматично потрапляють до більш високої групи оподаткування. В результаті і у населення, і у підприємств вилучають частину доходів, які не є прибутками і які повинні були йти на поточні витрати. 11. Ефект Танзі-Олівера. Суть: інфляція знецінює надходження від оподаткування (якщо податки нараховані в ІІІ кварталі, а виплачуються вони в ІV кварталі, то при гіперінфляції суми знецінюються за цей проміжок часу). 12. Інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність. 13. В умовах стагфляції висока інфляція поєднується з високим безробіттям. 14. При гіперінфляції виробнича діяльність стає неефективною, йде переорієнтація на посередницьку діяльність. Масово згортається виробництво. Гроші перестають виконувати свої функції (росте бартер), посилюються неплатежі (криза фінансово-грошової сфери). Порушуються кредитні відносини. виробництво і обмін рухаються до зупинки. Виникає економічний, соціальний і політичний хаос. [8]