Економічні та соціальні наслідки інфляції

Нинішнє покоління людей, які живуть в Україні, добре розуміють всю гостроту проблеми інфляції. В 90-х роках, особливо у першій половині, Україна неодноразово відчувала інфляційні шоки – різкі збільшення загального рівня цін. Це був надзвичайно тяжкий період для сімей, підприємств, економіки та суспільства в цілому. Цінова нестабільність економічно та психологічно буквально вимотувала більшість людей, знищувала їх заощадження й рушила надії, паралізовувала діяльність багатьох підприємств, створювала величезну соціальну напругу в суспільстві.

Не викликає заперечень те, що нестабільність загального рівня цін в економіці є однією з найважливіших макроекономічних проблем. Більшість навіть схильна вважати, що з усіх макроекономічних негараздів інфляція шкодить найбільше. Крім того, боротьба з нею завжди важка та хвороблива.

У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 рр.); США – в період війни за незалежність 1775 – 1783 рр. і громадянської війни 1861 – 1865 рр. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції – в період Французької революції 1789 – 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів. Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.

Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників.

Інфляція була і буде в кожній країні, її неможливо повністю зупинити чи знищити, але можливо регулювати її. Тому темою моєї курсової роботи стала інфляції та її соціально-економічні наслідки. Метою курсової є дослідження самої інфляції. До завдань цієї роботи входять:

дослідження суті грошей, походження та їх функцій;

дослідження суті, причин та особливостей інфляції;

аналіз соціально-економічних наслідків інфляції;

ефективність проведення антиінфляційної політики держави.

При написанні курсової роботи я використовувала як підручники та навчальні посібники різних авторів, так і періодичну літературу, а також оперативну інформацію з Інтернету щодо рівня цін у Дніпропетровській області у 2006 році.

“Ленін говорив, що найкращий шлях знищити капіталістичну систему – це розладнати грошовий обіг. Тривалим процесом інфляції уряди можуть конфіскувати, таємно і непомітно, значну частину багатства своїх громадян”.

Д.М. Кейнс

Походження, суть грошей та їх функції

Суть грошей та їх функції

Вартість товару, виражена в грошовій формі, виступає як ціна. Гроші, маючи властивість загальної обмінюваності, дають змогу стихійно здійснювати як кількісний, так і якісний обмін затрат праці приватних товаровиробників. Цей обмін відбувається на ринку за допомогою коливання цін. Але коливання ринкових цін веде до нерівності між товаровиробниками, нагромаджує в руках конкурентоспроможніших з них гроші, а отже, сприяє концентрації економічної влади в їхніх руках. Цим самим гроші прискорили процес переростання простого товарного господарства в капіталістичне. За капіталізму вони перетворилися в капітал, у знаряддя експлуатації.